Основи економічних знань

Добробут вiдбивае забезпеченiсть населення необхiдними послугами, матерiальними i духовними благами. Вiн вимiрюеться показниками, що характеризують рiвень життя населення.

Серед таких показникiв можна використати iндекс людського розвитку (ІЛР), розроблений ООН, що отримав широке визнання. При пiдрахунку ІЛР враховуються три показники: рiвень валового нацiональнохо доходу (ВНД) на душу населення краiни в доларах США; середня очiкувана тривалiсть життя; рiвень грамотностi громадян (середня кiлькiсть рокiв, витрачених на навчання i очiкувана тривалiсть навчання).

Так, за даними за 2011 р., зi 187 краiн свiту Украiна виявилася на 76-му, Бiлорусь – на 65-му, Росiйська Федерацiя – на 66-му, Куба на 51-му мiсцi [7]. Середня очiкувана тривалiсть життя в Украiнi в 2010 р. знизилася до 74 рокiв проти 77 рокiв у 1990 р., а рiвень ВНД – до 6530 дол. проти 8020 дол. у 1990 р.

Для порiвняння, у 1990 р. колишнiй СРСР посiдав 33 мiсце у свiтi.

Як бачимо, жодна з перелiчених вище найбiльш розвинених республiк колишнього СРСР за 20 рокiв самостiйного розвитку не змогла навiть наблизитися до результату 1990 р. Доводиться констатувати, по сутi, негативну соцiально-економiчну ефективнiсть ринкового реформування економiки в нашiй краiнi та в деяких iнших колишнiх республiках СРСР за минулi 20 рокiв.

У 2011 р. найвищi iндекси розвитку людського потенцiалу мали: Норвегiя – 1-ше, Австралiя – 2-ге, Нiдерланди – 3-те, США – 4-те мiсце.

5.2. Виробництво як спосiб, форма й умова задоволення потреб та iнтересiв. Суспiльний продукт i його структура

Економiчнi потреби населення будь-якоi краiни в умовах товарного виробництва задовольняються тiльки за рахунок господарськоi дiяльностi, функцiонування суспiльного виробництва в цiй краiнi i в краiнах-експортерах. Це спонукае людей до прямоi або непрямоi участi у виробництвi.

Виробництво – це керований людьми процес, спрямований на забезпечення ефективноi взаемодii усiх його факторiв з метою виготовлення матерiальних i нематерiальних благ (продуктiв) для задоволення iндивiдуальних i суспiльних потреб.

Продукти за рiзними класифiкацiйними ознаками роздiляються на групи. Наприклад, в залежностi вiд подальшого призначення видiляють двi групи:

• продукти виробничого призначення;

• продукти споживчого призначення.