Основи економічних знань

Вiд якостi людських ресурсiв залежить ефективнiсть дiяльностi i подальшого розвитку будь-якого пiдприемства. Навiть найсучаснiшi i найефективнiшi засоби працi при низькiй якостi органiзацii iх використання i обслуговування працiвниками пiдприемства виявляться збитковими. Загальновизнано, що людськi ресурси е головною цiннiстю будь-якого пiдприемства.

З предметiв працi виготовляються матерiальнi продукти або вони використовуються для надання послуг. За допомогою засобiв працi виробляють продукти i послуги або забезпечують необхiднi умови працi.

Сукупнiсть всiх факторiв виробництва на чолi з людськими ресурсами представляе продуктивнi сили суспiльства. Рiвень розвитку продуктивних сил значною мiрою визначае ефективнiсть суспiльного виробництва.

Продуктивнi сили i виробничi вiдносини безперервно розвиваються.

А. Смiт, а потiм К. Маркс обгрунтували, що суспiльний розподiл i кооперацiя працi забезпечують зростання ii продуктивностi. Вiдбуваеться це за рахунок виробництва меншоi кiлькостi видiв продуктiв у великих об’емах, вужчоi спецiалiзацii працiвникiв на виконаннi певних операцiй, бiльш широкого застосування досконалих методiв органiзацii виробництва, машин, устаткування i технологiй.

А. Смiт у роботi «Дослiдження про природу i причини багатства народiв» (1776 р.) навiв такий приклад. В однiй з мануфактур десять працiвникiв, кожен з яких виконуе тiльки певнi виробничi операцii, випускали на день 48 тис. шпильок. Якби вони працювали поодинцi i кожен не спецiалiзувався би на певнiй операцii, то вiн змiг би виготовити не бiльше 20 шпильок на день.

Отже, розподiл i кооперацiя працi в цьому випадку забезпечили пiдвищення ii продуктивностi в 240 разiв (48 000: 200).

К. Маркс запропонував розрiзняти загальний, частковий i одиничний розподiл працi. Нинi в кожнiй краiнi в результатi загального розподiлу працi видiляють великi сфери економiчноi дiяльностi: промисловiсть, сiльське господарство, будiвництво;

транспорт i зв’язок; торгiвля, громадське харчування, охорона здоров’я; освiта, культура, мистецтво, наука та iншi.

Частковий розподiл працi полягае в розподiлi великих сфер економiчноi дiяльностi на галузi. Наприклад, промисловiсть Украiни включае такi галузi: машинобудування i металообробка; легка; харчова; паливна; чорна металургiя; виробництво будматерiалiв; хiмiчна i нафтохiмiчна; лiсова i деревообробна промисловiсть; електроенергетика й iншi. Потiм галузi подiляються на пiдгалузi.