Основи економічних знань

Інститут – це прийнятi у суспiльствi правила взаемодii iндивiдiв, що склалися в процесi розвитку культури та визначають звичний спосiб органiзацii тiеi чи iншоi сфери суспiльного життя (Корнiйчук). 2. Інститути – це правила гри у суспiльствi або, висловлюючись бiльш формально, створенi людиною обмежувальнi рамки, якi органiзовують взаемовiдносини мiж людьми (Д. Норт). 3. Інститут – це сукупнiсть, яка складаеться з правил або декiлькох правил та зовнiшнього механiзму примусу iндивiдiв до виконання цього правила (В.

Л. Тамбовцев). Перелiк дефiнiцiй можна було б продовжити, однак найважливiше нам стае зрозумiлим. Кажучи словами одного з батькiв неоiнституцiоналiзму Дугласа Норта – «головна роль, яку iнститути вiдiграють у суспiльствi, полягае у зменшеннi невизначеностi шляхом встановлення стiйкоi (хоча й не обов’язково ефективноi) структури взаемодii мiж людьми» [12, с. 21].

26

Див.: Энциклопедия предпринимателя. – СПб. ТОО «Олбис», АО «Сатисъ», 1994. – С. 198.

27

Див.

докладнiше: Нуреев Р. Теории развития: новые модели экономического роста (вклад человеческого капитала) // Вопросы экономики. – 2000. – № 10. – С. 138 – 187.

28

Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – Т. 46. – Ч. ІІ. – С. 222.

29

Афанасьев В. Г. Системность и общество. – М.: Политиздат, 1980. – С. 290.

30

В умовах трансформацii економiчних систем пiд впливом НТР, економiчних i соцiальних чинникiв фiлософiя поглядiв щодо мiсця та ролi людини у системi суспiльного виробництва, ii функцiй мотивiв дiяльностi значно поглиблюеться.

Це знаходить свiй прояв, зокрема, у появi новоi iнституцiональноi форми визначення сутностi людини – людини iнституцiональноi.

Як бачимо, фiлософське розумiння Гегелем багатомiрностi сутностi та потреб людини знаходить свiй розвиток i пiдтвердження в умовах переходу суспiльства, економiчноi системи до новоi якостi умов iх функцiонування та вiдтворення. Отже, iгнорувати таке розумiння мiсця та ролi кожноi окремоi людини у суспiльствi, в економiчному життi не тiльки не етично, але й не прагматично, небезпечно, оскiльки найбiльш рацiональнi економiкоматематичнi моделi економiчного розвитку краiни у посттрансформацiйний перiод чим далi тим бiльше будуть наражатися на проблеми неадекватностi цiлей краiни i системи мотивацii залучення громадян до iх реалiзацii.

31

Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – 2-е изд. – Т. 1. – С. 604.

32

Нестеренко А.