Основи економічних знань

О чем не сказал Уильям Баумоль: вклад ХХ столетия в философию экономической деятельности // Вопросы экономики. – 2001. – № 7. – С. 8; Фукуяма Ф. Доверие, социальные добродетели и созидание благосостояния // Новая постиндустриальная волна на Западе: антология / под ред. В. Л. Иноземцева. – М.: Academia, 1999. – С. 123 – 162.

33

Марч Дж. Г., Ольсен Й. Новий iнституцiоналiзм: органiзацiйнi чинники у полiтичному життi // Огляд американськоi полiтичноi науки. – Вашингтон, 1984.

– № 3. – С. 734 – 749.

34

Формацiя (лат. formatio – утворення, вид) – тип, побудова чогось вiдповiдно до певного ступеню, стадii розвитку; суспiльно-економiчна формацiя – iсторично певний ступiнь у розвитку людського суспiльства; характеризуеться тiльки iй властивим способом виробництва та зумовленими цим способом соцiальними та полiтичними вiдносинами, юридичними нормами та установами, iдеологiею.

35

Философский энциклопедический словарь / гл.

редакция: Л. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалев, В. Г. Панов. – М.: Сов. Энциклопедия, 1983. – С. 683.

36

Гэлбрейт Дж. К., Меньшиков С. Капитализм, социализм, сосуществование: пер. с англ. / предисл. С. Меньшикова. – М.: Прогресс, 1988. – С. 84.

37

Фуллер М. Б., Бек Д. С. Возрождение экономики самураев: пер. с англ. – М.: Добрая книга, 2007. – С. 21 – 22.

38

Див. Шульдибин Б. П. Исторический путь России в аспекте цивилизационного и формационного подходов // Социально-гуманитарные знания.

 – 2001. – № 2. – С. 3 – 4.

39

Громыко Ю. В. Антропология политической идентичности. Самоопределение «рашинз» в глобальном мире. Территориальное развитие, транснациональные русские корпорации и идентичность. – М., 2006. – С. 49.

40

Розинская Н. Карл Поланьи: в поисках свободы / К. Поланьи // Избранные работы. – М.: Изд. дом «Территория будущего», 2010.

– С. 18.

41

Дiалектична суперечнiсть (фiлос.) – внутрiшня суперечнiсть об’екта або системи, наявнiсть у ньому таких фундаментальних сторiн або властивостей, якi заперечують одна одну у своему змiстi, але, разом iз тим, i передбачають одна одну в рамках цiлого (притягання та вiдштовхування у фiзицi, стiйкiсть i мiнливiсть бiологiчних i соцiальних систем, аналiз i синтез, дедукцiя та iндукцiя у пiзнаннi тощо) [19, с. 34].