Основи економічних знань

Французская, русская, английская, немецкая, испанская терминология: пер. с фр.: в 2-х т. – М.: Междунар. отношения, 1994. – Т. 2.

4. Економiчнi дослiдження (методологiя, iнструментарiй, органiзацiя, апробацiя): навч. посiб. / за ред. А. А. Мазаракi. – К.: Киiв. нац. торг. – екон. ун-т, 2010.

5. Замани С. Экономические законы // Невидимая рука: пер. с англ. / под ред. Дж. Итуэлла, М. Милгейта, П. Ньюмена; науч. ред. Н. А. Макашева; Гос. ун-т «Высш. шк. экономики». – М.: Изд. дом ГУ ВШЭ, 2008. – С.

133 – 141.

6. История мировой экономики. Хозяйственные реформы 1920 – 1990 гг. – М.: Закон и право, 1995.

7. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. Антология экономической классики. – М.: МП «Эконов», 1993.

8. Лебедев С. А. Философия науки: краткая энциклопедия (основные направления, концепции, категории): науч. изд. / С. А. Лебедев. – М.: Акад. Проект, 2008.

9. Поланьи К. Великая трансформация: политические и экономические истоки нашего времени / пер.

с англ. А. А. Васильева, С. Е. Федорова и А. П. Шурбелева; под общ. ред. С. Е. Федорова. – СПб.: Алетейя, 2002.

10. Сорос Дж. Эпоха ошибок: Мир на пороге глобального кризиса: пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2008. – Ч. 1.

11. Философский энциклопедический словарь. – М.: Сов. Энциклопедия, 1983.

12. Ядгаров Я. С. История экономических учений. – М.: Экономика, 1996.

Глава 3

МЕТОДИ ПІЗНАННЯ СУТНОСТІ ЗАКОНІВ ЕКОНОМІЧНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА І ЛЮДИНИ

3.

1. Сутнiсть i змiст понять: методи, пiдходи та парадигма економiчного дослiдження.

3.2. Змiна парадигми дослiдження пiд впливом розвитку економiчних систем.

3.3. Формацiйний i цивiлiзацiйний пiдходи до аналiзу сутностi внутрiшнiх i зовнiшнiх чинникiв економiчного розвитку суспiльства.

3.4. Загальнонауковi та спецiальнi методи пiзнання сутностi, змiсту i тенденцiй розвитку економiчних явищ i процесiв.

3.1. Сутнiсть i змiст понять: методи, пiдходи та парадигма економiчного дослiдження

У вiдомiй працi Моррiса Коена та Ернста Нагеля «Введение в логику и научный метод» (США) пiдкреслюеться: «для здiйснення розумного вибору нам слiд логiчно зважити пiдвалини (засади) на користь кожного iз тверджень.

У тих ситуацiях, коли пiд питанням опиняеться iстиннiсть певного судження, не можна просто вiдповiсти: “я впевнений” або “я волiю покладатися на цей авторитет, а не на той”» [8, с. 541].