Основи економічних знань

Лемещенка потреба у формулюваннi певноi методологiчноi парадигми економiчних дослiджень виникае iз розвитком науки, коли з’являеться потреба у визначеннi певних канонiв мислення, якi б надавали науковим результатам бiльш строгий, достовiрний та верифiкований вигляд. Тобто парадигма виконуе роль «дисциплiнарноi матрицi» (Кун), яка пропонуе дослiднику дотримуватися певних визнаних норм, правил, алгоритму проникнення у сутнiсть економiчних явищ i процесiв, що аналiзуються. Змiна парадигми, тобто загальноприйнятих методiв i правил дослiдження, пов’язана, як зазначалося вище, iз значними якiсними змiнами в технологiчному способi виробництва, в системi економiчних вiдносин, зi змiнами суспiльних форм функцiонування економiчноi та господарськоi системи (наприклад, перехiд вiд iндустрiального до постiндустрiального, iнформацiйного типу виробництва та суспiльства).

Недарма у науковiй лiтературi можна зустрiти думку, згiдно з якою змiна парадигми являе собою наукову революцiю.

3.2. Змiна парадигми дослiдження пiд впливом розвитку економiчних систем

У ХХ ст. найбiльш характерною рисою розвитку суспiльства став факт завершення автономii економiки, пiдпорядкування економiчноi функцii соцiальним цiлям. Матерiальною основою змiни мiсця та ролi економiки у життi суспiльства стали процеси, що вiдбувалися саме в економiцi пiд впливом стрiмкого скорочення часу мiж науковими вiдкриттями та впровадженням iх результатiв у виробництво, iншi сфери суспiльного життя.

Розвиток НТР не лише змiнив уявлення про можливостi продуктивних сил щодо задоволення матерiальних потреб суспiльства та окремоi особистостi, але й привiв до принциповоi структурноi перебудови народного господарства, сектора матерiального виробництва, сукупноi робочоi сили, принципiв, характеру та форм ii функцiонування, взаемодii з iншими суб’ектами господарювання, форм реалiзацii вiдносин власностi.

На змiну iндустрiальному типу економiки у найбiльш розвинених краiнах поступово приходить господарство та суспiльство постiндустрiального типу, головними вiдмiнностями якого е не зсув вiд промислового виробництва до сфери послуг, як це часом подаеться у наукових джерелах, а сучаснi iнтелектуальнi технологii, iнформацiя та знання, якi стають вирiшальним фактором iнновацiй, породжуючи цiлу низку трансформацiй у системi економiчних вiдносин.