Основи економічних знань

Саме пiд час спадних фаз циклу iндустрiального суспiльства вiдбуваеться формування новоi науковоi парадигми, основу якоi складають принципи динамiчного пiдходу до моделювання економiчних систем.

Сьогоднi вченi визначають, як мiнiмум, двi фази життевого циклу новоi, постiндустрiальноi парадигми: перша – фаза зародження, припадае на 20 – 30-тi рр. ХХ ст., друга – фаза становлення – на останню чверть ХХ ст. Адже лише пiсля Другоi свiтовоi вiйни, коли науково-технiчна революцiя вiдкрила новi можливостi, горизонти економiчного та соцiального розвитку i водночас породила новi потреби та вимоги до виробництва, споживання, характеру використання основних факторiв виробництва, термiн «постiндустрiальне суспiльство» набувае свого конструктивного методологiчного змiсту у структурi дiйсно новоi науковоi парадигми, важливими складовими якоi е визнання постiндустрiального суспiльства певною «аналiтичною конструкцiею, а не картиною специфiчного чи конкретного суспiльства» [6, с.

655] та перехiдного характеру даного суспiльства до бiльш складноi i високоi стадii його розвитку. Такий пiдхiд дозволяе розглядати постiндустрiальне суспiльство саме як новий етап розвитку системи господарювання та суспiльства у рамках однiеi економiчноi системи пiд впливом внутрiшнiх чинникiв iх розвитку.

У систему категорiального iнструментарiю сучасноi науки термiн «постiндустрiальне суспiльство» вперше ввiв у 1958 р. Д. Рiсмен, хоча батьком теорii постiндустрiального суспiльства по праву вважаеться Данiел Белл, автор усесвiтньо вiдомоi книги «Прийдешне постiндустрiальне суспiльство».

Саме вiн поклав в основу дослiджень сутi трансформацiйних процесiв, що вiдбувалися в надрах та в межах капiталiстичноi економiчноi системи, якiснi вiдмiнностi нового суспiльства вiд усiх тих, що передували йому, зокрема такi як:

• зниження ролi матерiального виробництва та швидкий розвиток сектору послуг та iнформацii;

• якiснi змiни у характерi людськоi дiяльностi;

• змiни у типах ресурсiв, що залучаються до виробництва економiчних благ;

• суттева якiсна трансформацiя традицiйноi соцiальноi структури капiталiстичного суспiльства.

Розглядаючи постiндустрiальне суспiльство як «iдеальний тип», Д. Белл формулюе критерii, на основi яких можна, на його погляд, виявити принциповi вiдмiнностi мiж доiндустрiальним, iндустрiальним i постiндустрiальним суспiльствами.