Різнобарвний менеджмент

Зелений може тихо ненавидiти синього – адже той за iнструкцiями не бачить живих людей! А синiй вважае зеленого тюхтiем, в якого нi правил, нi порядку!

Кожен свiт прагне втягти в свою орбiту всiх людей. Синiй хоче, щоб усi пiдкорялися релiгiйному фундаменталiзму або iдеологii. Помаранчевий прагне всiм прищепити лiберальний капiталiзм i демократiю. Червоний хоче всiх «взути», а зелений – заразити загальною любов’ю i толерантнiстю.

Коли люди мають рiзнi картини свiту, вони нiчого не можуть одне одному пояснити.

Свiти вiдрiзняються ще й тим, що у кожного з них – своi критерii iстини. Для фiолетового свiту iстина – це слово старiйшин i знаки, якi подае свiт. Для червоного – те, що обiцяе негайну вигоду, або слово сильного. Для синього – священнi тексти або думка вищоi влади. Помаранчевий свiт вважае iстиною те, що отримане методологiчно правильним способом (так влаштована сучасна наука) або прийшло з перевiреного надiйного джерела. Для зеленого iстина визначаеться узгодженою думкою тих, хто для нього важливий (референтноi групи).

Якщо у кожного своя правда, то й не дивно, що людям так важко зрозумiти одне одного i домовитися.

Звернiть увагу, як, якими словами людина описуе свiй свiт. Наприклад, вiдбулося у великiй компанii корпоративне свято (на жаргонi «офiсного планктону» – корпоратив). Наступного дня один розповiдатиме вам, з якими цiкавими i важливими людьми познайомився, iнший пишатиметься перемогою в жартiвливому конкурсi або кiлькiстю дiвчат, увагу яких йому вдалося привернути, а третiй опише атмосферу еднання i близькостi; для четвертого ж едина реальнiсть буде складатися з кiлькостi випитого i ранкового похмiлля.

Важливiсть розумiння розмаiтостi парадигм мислення можна описати за допомогою такоi метафори. Уявiть собi людей у кiмнатi. Попросiть кожного зробити малюнок того, що вiн бачить зi свого мiсця. Всi малюнки будуть рiзними. А тепер попросiть iх намалювати план кiмнати (вид згори). Нiхто з них у цей момент не бачить кiмнату зверху, але всi картинки виявляться схожими.

Отже, для продуктивного дiалогу необхiдне спiльне бачення, що включае в себе бачення кожноi окремоi людини як складову.

Пiдкреслимо найважливiшу тезу: кожна парадигма мислення дае цiлiсну i несуперечливу картину свiту, тобто повне i завершене пояснення всього, що iснуе i вiдбуваеться. Нiхто до певного моменту не вiдчувае вад чи недолiкiв у своiй картинi свiту, спiлкуючись з носiем iншоi картини свiту.