Різнобарвний менеджмент

Вище ми вже задавалися питанням, що спонукае людину змiнювати фокус вiд однiеi парадигми мислення до iншоi, i давали на це питання вiдповiдь: два фактори – змiна умов життя та внутрiшнiй iмпульс до розвитку.

Новi парадигми наповнюються енергiею й емоцiями, дедалi частiше керуючи нашими вчинками, поки, нарештi, не починають домiнувати.

Парадигми мислення не дискретнi – процес переходу мiж ними складний i тривалий. К. Грейвз видiляе в типовому переходi чотири основних етапи:

– Альфа: етап стабiльностi.

Свiт зрозумiлий i добре пояснений, його картина загалом несуперечлива, i хоча рiзнi потоки можуть перебувати на рiзних рiвнях (наприклад, стосунки в родинi – на синьому, а тим часом вiдносини з iншими людьми – на червоному), але здебiльшого вони синхроннi. У такому станi можна перебувати нескiнченно довго – змiн немае або вони iгноруються (все незрозумiле просто вiдкидаеться). Можливо, якесь бродiння вiдбуваеться в глибинi, але воно жодним чином не позначаеться на основних мотиваторах поведiнки. Однак рано чи пiзно умови змiнюються – або матерiальнi, або духовнi.

«У Багдадi все спокiйно! У Багдадi все спокiйно!» – монотонно кричав нiчний сторож. Нiхто не знав, що Ходжа Насреддiн уже з’явився в мiстi, щоб подарувати йому все що завгодно, крiм спокою.

Клер Грейвз розрiзняв вiдкритi, закритi та арештованi стани. Вiдкритий вiтае змiни; закритий iх боiться, вiн нездатний до розвитку, його позицiя – «Не хочу нiчого знати». На вiдмiну вiд нього, арештований розумiе необхiднiсть змiни картини свiту, але вдаеться до «вiдмазок»: «От з наступного понедiлка i почну».

Власне, арештований стан якраз i призводить до того, що людина застрягае на раннiх стадiях i не рухаеться далi.

– Бета: етап напруги, сумнiвiв, туги, невизначеностi. Щось негаразд, але що саме? З картини свiту починають випадати окремi фрагменти, i далi iгнорувати це вже не можна. Потрiбно або принципово заплющити очi й повернутися в Альфу, або розплющити очi та потрапити в Гаму.

Пам’ятаете двi таблетки, з яких Нео, герой фiльму «Матриця», повинен був вибрати одну? Раз i назавжди зруйнувати свою картину свiту – або ж залишитися в нiй?

– Гама: етап когнiтивного дисонансу.

Картина свiту розсипалася, «нiчого не працюе». Стрес, розчарування, розгубленiсть, депресiя. Незрозумiло, як жити далi.

Зiштовхуючись iз реальнiстю, на порядок складнiшою за власну картину свiту, людина схильна плакати або брутально лаятися.

– Дельта: етап прориву, iнсайту.