Я від Янiки

Саме тут мало вiдродитися старе в новому образi. Ротерманн був створений в царськi часи, ще в 1850-тi роки, купцем Крiстiаном Ротерманном. Це був торговий дiм, навколо якого розташовувався маленький промисловий квартал iз соляними й борошняними складами, а ще там займалися виробництвом спирту. Вiзитiвкою кварталу стала цегляна труба, яку було помiтно ще здалеку.

Пiд час окупацii Естонii будiвлi були нацiоналiзованi й стали потихеньку розвалюватися, як i багато чого iншого. До 1979 року будiвлi були в такому жахливому, навiть примарному станi, що Андрiй Тарковський зняв у них частину фiльму «Сталкер».

Ту частину, яка показувала безнадiйнiсть. Радянська епоха настiльки зруйнувала iсторичний квартал, що багато будинкiв (iснувала така думка) не пiдлягали реконструкцii. Але вони просто ще не знали Урмаса. А в нього було бачення, як зi старого кварталу за допомогою кращих архiтекторiв створити такий, куди люди захочуть прийти, щоб провести вiльний час, де буде вiдчуватися життя, а сам квартал стане будинком для креативних людей i всiх, хто цiнуе якiсть i стиль. Обов’язково зберегти старе, просто реновiрувати i зробити щось нове.

«Цього нiколи не вийде», – говорили навiть оптимiсти, бачачи справжнi руiни.

«Це нiколи не окупиться», – казали з жахом фiнансисти, коли Урмас пояснював свое бачення й говорив, що не буде економити на проектi Ротерманн.

«Добре», – погодився Урмас, щоб не сперечатися з тими, хто ще не розумiв. Вiн зробить, i тодi вони самi все побачать. «Нехай воно не окупиться, але я маю право зробити щось для душi й для майбутнiх поколiнь, не економлячи на мрii».

І так поступово будiвля за будiвлею почали вiдроджуватися придбанi Урмасом бiльше 70 000 квадратних метрiв у центрi Таллiнна. Я прийшла в US Invest саме тодi, коли почалася реконструкцiя першого будинку.

За допомогою мiсцевих i мiжнародних архiтекторiв кожен будинок почав жити своiм життям i набувати нового образу. За принципом: зберiгаючи старе, додати щось архiтектурно нове й сучасне.

У 2009 роцi перша будiвля потрапила до фiналу архiтектурноi премii Євросоюзу, трохи згодом наступний будинок одержав головну нагороду Muinsuskaitse як найкраща вiдреставрована будiвля Естонii.

До кiнця 2010-го, тобто за 10 рокiв, квартал Ротерманна ожив саме так, як це бачив Урмас, – i в що не вiрила бiльшiсть. Центральна маленька площа була вiдновлена, так само як i будинки навколо неi. Принцип був такий: квартал може ожити лише тодi, коли там тривае життя.