Психологія сексуальності

Якщо наполягати на iснуваннi душевного гермафродитизму, то необхiдно додати, що в його проявах в рiзних сферах помiчаеться лише незначна протилежна обумовленiсть.

Те ж стосуеться i соматичноi двостатевостi: за Хальбаном, часткова потворнiсть органiв та вториннi статевi ознаки зустрiчаються майже незалежно одне вiд одного.

Вчення про бiсексуальнiсть у примiтивнiй формi сформульовано одним iз захисникiв iнвертованих чоловiкiв таким чином: жiночий мозок в чоловiчому тiлi. Однак нам невiдомо риси «жiночого мозку».

Замiна психологiчноi проблеми анатомiчною рiвною мiрою нерозумна й невиправдана.

Крафт-Ебiнг вважае, що бiсексуальна схильнiсть нагороджуе iндивiда як чоловiчими i жiночими мозковими центрами, так i соматичними статевими органами. Цi центри розвиваються тiльки в перiод настання статевоi зрiлостi, бiльшою мiрою пiд впливом незалежних вiд них за своею будовою статевих залоз. Але до чоловiчих i жiночих «центрiв» можна застосувати те саме, що й до чоловiчого i жiночого мозку, та, зокрема, навiть невiдомо, чи варто нам припускати iснування обмежених частин мозку («центрiв») для статевих функцiй, як, наприклад, для мовлення.

Двi версii все ж залишаються актуальними пiсля всiх цих роздумiв: перша – для пояснення iнверсii необхiдно брати до уваги бiсексуальну схильнiсть, але нам лише невiдомо, у чому, окрiм ii анатомiчноi форми, полягае цей нахил, i друга – йдеться тут про порушення, якi стосуються розвитку статевого потягу.[5 - Першим, хто вказав на бiсексуальнiсть для пояснення iнверсii, був (згiдно з лiтературним звiтом в 6-му томi «Jahrbuch f?r sexuelle Zwischenstufe») E.

Глей (Е. Gley), який опублiкував вже в сiчнi 1884 р. статтю «Les aberrations de l’instinct sexuel» в «Revue philosophique». Чудово, втiм, що бiльшiсть авторiв, якi пояснюють iнверсiю бiсексуальнiстю, надають значення цього моменту не тiльки по вiдношенню до iнвертованих, але i всiх нормальних, i, отже, розумiють iнверсiю як результат порушеного розвитку. Є безлiч спостережень, з яких щонайменше випливае можливе iснування другого центру (нерозвиненоi статi). Висловлюеться положення про те, що в кожнiй людинi е чоловiчi i жiночi елементи, тiльки, вiдповiдно до приналежностi до тоi чи iншоi статi, однi незрiвнянно бiльш розвиненi, нiж iншi, оскiльки справа стосуеться гетеросексуальних осiб.]

Сексуальний об’ект iнвертованих

Теорiя психiчного гермафродитизму передбачае, що сексуальний об’ект iнвертованих е протилежним до об’екта нормального.