Україна, 1918: Хроніка

Кюльман i Гофман також рiшуче пiдтвердили сю заяву. Було ясно, що реальне вiдношення сил не позволяло нам плекати рожевих надiй, але з Вiдня приходили вiдомостi про демонстрацii, про неспокiй. Се був наш актив й треба було його використати».

Врештi-решт переговори зайшли у глухий кут. Не краще йшли справи i у бiльшовикiв. Центральнi держави не збиралися звiльняти понад 150 тис. км? територii колишньоi Росiйськоi iмперii, що контролювали iхнi вiйська. 18 сiчня Л. Троцький попросив перерву та поiхав радитися з В.

 Ленiним. Украiнськiй делегацii теж знадобилася перерва, щоб навiдатися до Киева за новими iнструкцiями.

Протягом наступних двох тижнiв сталися вкрай важливi змiни. 22 сiчня (по факту – в нiч iз 24 на 25 сiчня) своiм IV Унiверсалом Центральна Рада проголосила повну незалежнiсть Украiни. Бiльшовики швидко наступали на Киiв, а достатнiх сил для оборони своеi столицi лiдери УНР мобiлiзувати не змогли. Мiж украiнськими полiтичними партiями виникла криза, наслiдком якоi стали вiдставка уряду В.

Винниченка та створення нового уряду на чолi з В. Голубовичем.

Делегацiю на переговорах у Брестi тепер доручили очолити О. Севрюку. Фактично, вiн не отримав нових iнструкцiй, крiм загальноi настанови якнайшвидше пiдписати мир, та одержав навiть повноваження для ратифiкацii договору.

Пленарнi засiдання на перемовинах за участi украiнськоi делегацii поновилися 1 лютого. Саме на ньому Центральнi держави визнали незалежнiсть УНР.

Подальшi два днi точилися запеклi дебати щодо умов миру.

Делегацiя УНР запропонувала компромiсне рiшення: Холмщина i Пiдляшшя входять до складу Украiни, а Схiдна Галичина разом iз Буковиною утворюють автономну провiнцiю Австро-Угорщини. Представники Центральних держав висували декiлька iнших полiтичних комбiнацiй, але украiнцi наполягали на своему, а 3 лютого рiшуче заявили, що iхнi умови остаточнi i подальшi компромiси неможливi. Пiсля цього перерву взяли Р. Кюльман, О. Чернiн та М. Гофман, що поiхали на нараду до Берлiна.

Треба зазначити, що пiд час цього раунду переговорiв суттево змiнилася позицiя бiльшовикiв.

Вони привезли до Бреста представникiв Украiнськоi Народноi Республiки Рад, яку було проголошено в Харковi 25 грудня 1917 року.

Делегацiю очолював голова Центрального виконавчого комiтету цього державного утворення Юхим Медведев. Л. Троцький намагався довести представникам Центральних держав, що саме Ю. Медведев та його «товаришi» мають представляти Украiну.