Світова гібридна війна: український фронт

Свiтовий порядок, побудований на традицiях бiполярного протистояння, цiлком влаштовував би росiйську владу.

Втiм, залишаеться питанням, наскiльки сама росiйська полiтична елiта насправдi подiляе такi уявлення та чи вiрить у можливiсть вiдновлення геополiтичноi могутностi РФ. Важко повiрити, що, крiм низки полiтичних маргiналiв та фанатикiв росiйськоi iмперii, хтось iз серйозних полiтикiв та науковцiв може ставитися до цих уявлень iнакше, як до iдеологiчного iнструменту збереження та змiцнення влади правлячою верхiвкою.

На початку свого правлiння новообраний росiйський президент В. Путiн демонстрував прихильнiсть до iдей лiберальноi економiки та принципiв захiдноi демократii. Але коли його влада захиталася i демократичнi сили почали вимагати реальних змiн, вiн дуже легко обрав шлях авторитарного правлiння з опорою на найбiльш консервативнi елементи суспiльства. Готовнiсть швидко змiнювати свою риторику та показову поведiнку вiдповiдно до кон’юнктури завжди була ознакою менталiтету росiйського (радянського) чиновництва.

Створена нова мiфологiя «патрiотизму» сприяла певнiй консолiдацii населення навколо влади в умовах очiкуваного погiршення економiки та зниження рiвня життя.

Небезпечнi внутрiшнi полiтичнi процеси у такiй великiй краiнi, як РФ, якщо вони не зустрiчають спротиву, рано чи пiзно вихлюпуються назовнi у виглядi певноi експансii у краiни оточення, значною мiрою залежнi вiд полiтичних та економiчних зв’язкiв з «великим сусiдом». Спокуса вирiшити внутрiшнi питання за рахунок зовнiшньоi експансii завжди була притаманна державам з iмперським типом органiзацii.

Слабкiсть оборонного потенцiалу пострадянських держав та наявнiсть значних проросiйських уподобань серед частини населення виступали провокуючими чинниками агресивноi поведiнки.

Прагнення росiйськоi полiтичноi елiти та авторитарного керiвництва зберегти свою владу i розпоряджатися величезними фiнансовими ресурсами увiйшло у суперечнiсть iз потребами модернiзацii економiчноi системи, пов’язаноi з процесами демократизацii полiтичноi системи.

Вiдволiкти увагу суспiльства вiд дiйсно необхiдних перетворень, що означало б змiну владного режиму, було вирiшено шляхом створення викривленоi моделi свiту, яка далека вiд реальностi, зате санкцiонуе iснуючу владу.

Росiйська влада, яка обгрунтовуе своi дii мiфологiзованими уявленнями про сучасний свiт i таким чином вступае у жорсткий конфлiкт з реальнiстю, потрапляе у своерiдну пастку роздвоення дiйсностi.