Світова гібридна війна: український фронт

досить швидко були зведенi нанiвець, i росiйське суспiльство, не маючи достатньо сил i досвiду демократичного життя та нехтуючи певним вiкном можливостей, перейшло у звичний для себе стан стагнацii та сплячки. Цьому великою мiрою сприяла i зовнiшньоекономiчна кон’юнктура у виглядi високих цiн на енергоносii, завдяки чому можна було забезпечити вiдносно високий рiвень добробуту для населення, а з iншого боку – спрямувати значнi ресурси на розбудову i модернiзацiю власноi збройноi потуги.

Зростання потужноi консервативноi сили у виглядi росiйського полiтичного режиму з великодержавними амбiцiями, який користуеться пiдтримкою населення та мае у своему розпорядженнi сучаснi збройнi сили, не могло не позначитися на загальноевропейських процесах безпекового характеру.

Високий рiвень залежностi низки европейських краiн вiд росiйських енергоносiiв вкупi з масштабною iнформацiйною експансiею росiйських ЗМІ до Європи значно гальмували у европейських полiтичних колах процеси усвiдомлення справжнього рiвня росiйськоi загрози для европейськоi безпеки та европейського майбутнього.

Росiйська авторитарна полiтична модель правлiння, органiчно доповнена спокусливими корупцiйними схемами для полiтичноi та бiзнесовоi елiти, стае досить привабливою не тiльки для правлячоi верхiвки низки пострадянських та азiйських держав, але й притягальною для полiтикiв i бiзнесменiв деяких краiн Європи. Зi свого боку, росiйська влада активно пiдтримуе орiентованi на неi полiтичнi сили, пiдспудно вносячи корупцiйну складову у европейськi полiтичнi процеси.

Вiдповiдно до росiйських уявлень про зовнiшнiй свiт та мiжнародну полiтику, процеси поширення европейських цiнностей та бiльш прогресивних соцiально-економiчних моделей у краiнах европейського оточення вважаються проявом експансii Заходу, що супроводжуеться або мае на метi зростання геополiтичних впливiв США та iх вiйськовоi присутностi у краiнах росiйського оточення i там, де РФ взагалi бачить своi iнтереси.

Реанiмований з часiв холодноi вiйни антиамериканiзм покладено в основу росiйськоi технологii утримання влади правлячою верхiвкою, що передбачае, зокрема, й демонстрацiю агресивноi поведiнки у зовнiшнiй полiтицi.

Іншою iдеологiчною опорою росiйськоi влади е апеляцiя до iсторичного досвiду перемоги у часи «Великоi вiтчизняноi» та до космiчних i ракетно-ядерних досягнень часiв СРСР – держави, яка мала значний геополiтичний вплив у свiтi та единим правонаступником i спадкоемцем якоi вважае себе РФ.