Світова гібридна війна: український фронт

Отже, для побудови ефективноi стратегii необхiдно створити бiльш або менш детально пророблену рацiональну уявну модель бажаного майбутнього, вiдповiдно до якоi плануються окремi етапи та заходи, прораховуються необхiднi ресурси та органiзуються вiдповiднi дii.

Якщо на Заходi майбутне мiжнародноi безпеки бачать у категорiях глобалiзованого свiту, в якому протидiя сучасним загрозам вимагае координацii зусиль усiх держав, то керiвництво РФ схиляеться до геополiтичноi парадигми, коли питання безпеки вирiшуються за зонами вiдповiдальностi багатополюсного свiту.

У геополiтичнiй парадигмi, якою здебiльшого керуеться росiйська влада, домiнуе iдея уявного свiтового порядку, який забезпечуеться балансом сил великих держав. Росiйська зовнiшньополiтична iдеологiя визнае лише США, КНР та РФ – держави, якi мають значнi збройнi сили з великим ракетно-ядерним потенцiалом. Решта краiн мають бути включенi в ту або iншу сферу впливу або на iх теренах ведеться боротьба за домiнування. Будь-яке посягання з боку iншоi великоi держави на посилення своiх впливiв у «чужiй» сферi домiнування означае «експансiю», «ущемлення нацiональних iнтересiв», тобто розглядаеться як агресивний крок, що вимагае вiдповiдного реагування, включно iз застосуванням збройних сил.

Слiд визнати, що за такою логiкою здiйснювалася мiжнародна полiтика часiв бiполярного протистояння США та СРСР. Кризи у вiдносинах мiж двома великими супердержавами мiстили загрозу свiтовоi вiйни, що потребувало домовленостей для ii запобiгання та зниження порогу нестабiльностi.

Глобальна полiтика мала прiоритетом iнтереси великих держав, тодi як iнтереси iнших частiше за все не брали до уваги. Мiжнародне право та мiжнароднi iнституцii з питань пiдтримання миру i стабiльностi виглядали бiльше допомiжними, якi можуть бути задiянi лише за домовленiстю великих держав.

Певного нового вимiру геополiтичнiй парадигмi надають уявлення про нездоланнiсть суперечностей багатополярного свiту або зiткнення цивiлiзацiй як джерел глобальних конфлiктiв.

Такi уявлення все ще перебувають у межах конфронтацiйних стереотипiв бачення мiжнародних вiдносин, коли конфлiкт систем цiнностей не зникае з порядку денного свiтового розвитку, а лише набувае iншого вимiру.

Насправдi цiннiснi системи сучасного глобалiзованого свiту i Кремля – рiзного порядку: йдеться не про зiткнення або конкуренцiю рiзних цивiлiзацiйних моделей, а радше про зiткнення сучасного варварства i цивiлiзацii у широкому сенсi.