Світова гібридна війна: український фронт

В умовах, коли перед багатьма краiнами стоять завдання економiчноi i соцiальноi модернiзацii, пошук нових схем спiвробiтництва спрямований на створення бiльш ефективних економiчних структур, що вiдкривають нове поле можливостей, сприяють розробцi масштабних мiжнародних проектiв. У сучаснiй системi свiтового порядку активно формуються новi, складнi та багатовимiрнi моделi мiжнародноi взаемодii.

У розвитку свiтовоi економiки останнiх десятилiть набувають ваги процеси iнтеграцii, якi визначають напрями i прiоритети сучасного стану глобалiзацii господарського життя, формують середовище глобальноi конкуренцii i впливають на усвiдомлення перспективних iнтересiв краiн i регiонiв свiту.

Зокрема, процеси глобалiзацii привели до розумiння необхiдностi формування единого европейського соцiально-економiчного i полiтичного простору на основi демократичних цiнностей та прогресивних моделей розвитку. Попри всi внутрiшнi суперечностi, европейськi iнтеграцiйнi процеси утворили потужне ядро динамiчного поступального розвитку, до якого дедалi бiльш тяжiють краiни – сусiди ЄС.

Але тi ж самi процеси стимулюють зростання лiнiй напруженостi у регiонах европейського оточення, якi можна позначити як простiр глобалiзацiйноi невизначеностi, простiр, де поглиблюються суперечностi мiж усталеними i застарiлими формами соцiально-економiчного i полiтичного життя та бiльш досконалими сучасними моделями iх органiзацii, побудованими на демократичних i лiберальних цiнностях.

Продовжуе поглиблюватися розкол свiту на два простори, один з яких бiльш-менш успiшно модернiзуеться i рухаеться великими кроками вперед, а в iншому, де сучасний прогрес не мае значних досягнень, панують бiднiсть та вiдсталiсть.

Дивергенцiя мiж ними значною мiрою пояснюе поляризацiю свiтовоi системи на зону вiдносного миру, стабiльностi й процвiтання та зону хаосу, нестабiльностi й економiчноi стагнацii. Власне, iснування останнього простору i живить моделi полiтичного мислення, притаманнi минулому столiттю.

Боротьба за ресурси, якi становили один з головних мотивiв традицiйноi геополiтики, втрачае сенс, коли цi ресурси можна придбати на вiльному ринку.

Вирiшальним ресурсом, головною рушiйною силою прогресивного розвитку стають iнформацiя, виробництво i використання знань. Завдяки новiтнiм технологiям, очiкуваний у перспективi кiлькох десятилiть перехiд економiки i транспорту на екологiчно чистi джерела енергii дасть змогу зовсiм вiдмовитися вiд споживання нафти та атомноi енергетики.