На нашем сайте вы можете читать онлайн «Розрита могила. Голод 1932—1933 років у політиці, пам’яті та історії (1980-ті – 2000-ні)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Знания и навыки, Научно-популярная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Розрита могила. Голод 1932—1933 років у політиці, пам’яті та історії (1980-ті – 2000-ні)

Автор
Дата выхода
18 марта 2019
Краткое содержание книги Розрита могила. Голод 1932—1933 років у політиці, пам’яті та історії (1980-ті – 2000-ні), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Розрита могила. Голод 1932—1933 років у політиці, пам’яті та історії (1980-ті – 2000-ні). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Георгий Касьянов) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Георгій Касьянов (нар. 1961 р.) – український історик, доктор історичних наук, професор. Стажувався і викладав в університетах Європи, США, Канади, Австралії, Японії. Автор близько двохсот наукових розвідок, опублікованих українською, російською, білоруською, польською, німецькою, англійською, фінською мовами.
Саме про те, як представлений Голодомор в історіографії, політиці, пам’яті, міжнародних відносинах, внутрішньополітичній боротьбі в Україні, – ця книга. Автор задається питанням, наскільки професійний історик може бути незалежним від впливу політики і настроїв суспільства. Політика впливає на історіографію чи історіографія на політиків? Як формується і чи змінюється історична пам’ять під дією сучасних політичних процесів? Ці та інші питання розглядаються на прикладі становлення та поширення історичного образу Голодомору 1832—1933 років в Україні.
Розрита могила. Голод 1932—1933 років у політиці, пам’яті та історії (1980-ті – 2000-ні) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Розрита могила. Голод 1932—1933 років у політиці, пам’яті та історії (1980-ті – 2000-ні) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
] найвищим посадовцем республiки. Цiкаво, що саме з цього моменту риторика згадування про голод 1932—1933 рокiв швидко радикалiзуеться, змiнюються акценти у ii спрямованостi. В лютому 1988 р. на партiйних зборах Киiвськоi органiзацii Спiлки письменникiв УРСР один з представникiв тодiшнього партiйно-письменницького iстеблiшменту Олекса Мусiенко виголосив промову, в якiй згадав про «масовий голод 1933 року» в контекстi «компрометацii методами штурмiвщини iдеi колективiзацii», та про «злочинне винищення кадрiв ленiнського гарту».
З другоi половини 1988 р. тема голоду 1932—1933 рокiв за популярнiстю сягае рiвня суспiльноi уваги до Чорнобильськоi катастрофи: всi украiнськi журнали, за винятком дитячих, взялися за друк вiдповiдних матерiалiв: вiд перекладiв окремих фрагментiв з книги Р.
Партiйна преса[47 - У принципi, вся преса була «партiйною», тобто пiдконтрольною iдеологiчним структурам КПУ, однак в цьому разi йдеться про журнали, якi безпосередньо були виданнями партiйних органiв. Досить активно «викривальнi» матерiали друкувалися саме в популяризаторських пропагандистських виданнях на зразок журналу «Пiд прапором ленiнiзму».] намагалася не вiдставати, долучаючись до перетворення теми на суспiльно значуще явище. Щоправда, тут початково ще переважали мотиви контрпропагандистського характеру, пов’язанi iз бажанням перехопити iнiцiативу i спрямувати дискусiю у «правильне русло» в контекстi руху до «соцiалiзму з людським обличчям».






