Закон рівноваги

Закон рiвноваги

Александр Фармагей

Головний герой книги – колишнiй спецпризначенець, молодий лiкар-хiрург, який одночасно володiе сугестивними технологiями, захоплений екстремальними видами спорту, живе у нашi часи й переживае нещасливе кохання. Виконуючи парашутний стрибок пiд час грози вiн потрапляе у ІХ столiття до Чернiгiвського князiвства, де його чекае нове кохання, знайомство зi старослов’янськими Богами, свiтлими й темними силами водойм i лiсiв. У книзi, розрахованiй на широкий спектр читачiв, кожен знайде те, що йому потрiбно: зiркове небо з його легендами, нариси природи, домовика, вiдьом та вурдалакiв, мужнiсть воiна та фiлософiю усього свiту, що нас оточуе, а також психологiю людських стосункiв й кохання. Тут е моменти, що виховують, вимагають осмислення та наявностi iнтелекту. Моя дочка, яка прочитала рукопис за два днi, сказала: «Термiново пиши ще».

Олександр Фармагей

ЗАКОН РІВНОВАГИ

Присвячуеться моiм дiтям улюбленим та чудовим Дмитру i Марii

І тому вiн просто хоче бути з нею цiеi зими,

Класти iй на подушку зiбранi метеорити,

І спати з нею так, як пси сплять iз дiтьми —

Щоб зiгрiти i не розбудити.

    Сергiй Жадан, «Тамплiери»

Який же сенс писати про те, що знають усi?

    Харукi Муракамi, «Слухай пiсню вiтру»

ПЕРЕДМОВА

Даремно забули ми доблеснi нашi старi часи, бо куди йдемо – не вiдаем. А так озираемось назад i речемо: «Невже ми устидилися Наву, Праву i Яву знати i навколишне вiдати, i думати?»

    Велесова Книга

У давнiх схiдних слов'ян дохристиянськоi доби було дуже цiкавим з iсторичного, фiлософського, мiфiчного i магiчного погляду свiтосприйняття про будову свiту. Для них понять «рай» i «пекло» в тому виглядi, яке внесло бiльш пiзне християнство, не iснувало. І, як кажуть, що свiт не дiлиться на «чорне» i «бiле», завжди е пiвтони. Так було i в них, iз безпосереднiм розумiнням рiзноманiття, як самого свiту, так i поведiнки в ньому людини.

У слов'ян iснувало поняття Яви, Нави i Прави (Ява, Нава i Права).

Ява – це фiзичний свiт речей i живих iстот, у тому числi i людей. Це той свiт, де ми з вами живемо вiд народження до останнього подиху, i яким править Бiлобог iз допомогою iнших, нижчих за iерархiею Богiв.

Пiсля фiзичноi смертi людина, згiдно з вiруваннями слов'ян того часу, потрапляе до Нави – такий собi потойбiчний свiт.