Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо

Але я стримував перший запал своеi нетерплячки i дiяв не поспiшаючи: обравши час, коли моя мати, як менi здалося, була бiльш за звичайне у дусi, я вiдвiв ii у куточок i сказав, що всi моi помисли до такоi мiри проникнутi бажанням бачити чужi краi, що, якщо навiть я i займатимусь якоюсь справою, у мене все одно не вистачить терпiння довести ii до кiнця i що хай краще батько вiдпустить мене добровiльно, бо iнакше я буду змушений обiйтися без його дозволу. Я сказав, що менi вiсiмнадцять рокiв, а в такому вiцi пiзно вчитися ремеслу, пiзно готуватися в юристи.

І якби навiть, припустимо, я поступив писарем до правника, я знаю наперед, що втечу вiд свого патрона, не дотягнувши випробувального термiну, i пiду в море. Я просив матiр умовити батька вiдпустити мене подорожувати для набуття досвiду; тодi, якщо таке життя менi не сподобаеться, я повернуся додому i бiльше вже не поiду; i пообiцяв надолужити подвiйною стараннiстю втрачений час.

Моi слова сильно розгнiвали матiнку. Вона сказала, що марно й говорити з батьком на цю тему, оскiльки вiн дуже добре розумiе, у чому моя користь, i не погодиться на мое вмовляння. Вона дивувалася, як я ще можу думати про подiбнi речi пiсля розмови з батьком, який переконував мене так м'яко i з такою добротою. Звичайно, якщо я хочу себе згубити, цiй бiдi не допомогти, але я можу бути впевнений, що нi вона, нi батько нiколи не дадуть своеi згоди на мою затiю; сама ж вона анiтрохи не бажае сприяти моiй загибелi, i я нiколи не вправi буду сказати, що моя мати потурала менi, коли батько був проти.

Згодом я дiзнався, що хоч матiнка й вiдмовилася клопотати за мене перед батьком, проте передала йому нашу розмову слово в слово. Дуже заклопотаний таким поворотом справи, батько сказав iй, зiтхнувши: «Хлопчик мiг би бути щасливим, залишившись на батькiвщинi, але, якщо вiн пуститься в чужi краi, буде найжалюгiднiшою, найнещаснiшою iстотою, яка колись народжувалася на землi.

Нi, я не можу на це погодитися».

Тiльки десь через рiк пiсля описаного я вирвався на волю. Протягом усього цього часу я наполегливо залишався глухим до всiх пропозицiй долучитися до якоiсь справи i часто нарiкав на батька й матiр за iх рiшуче упередження проти того життя, до якого мене вабили моi природнi нахили.