Психологія спільнот і аналіз людського "Я"

Нам достатньо сказати, що iндивiд знаходиться у спiльнотi в таких умовах, якi дозволяють йому вiдкинути витiснення своiх несвiдомих потягiв. Нiбито новi риси, котрi з’являються в iндивiда, е проявами цього несвiдомого, у якому мiститься все зло людського ества; нам нескладно зрозумiти зникнення совiстi чи вiдчуття вiдповiдальностi за цих умов. Ми вже давно стверджували, що ядром так званоi совiстi е «соцiальний страх».

Деяка вiдмiннiсть погляду Лебона вiд нашого виникае завдяки тому, що його уявлення несвiдомого не цiлком поеднуеться з уявленням про те саме в психоаналiзi.

Несвiдоме Лебона мiстить перш за все найглибшi вiдмiннi риси расового духу, що знаходиться власне поза розглядом психоаналiзу. Щоправда, ми визнаемо, що ядро людського «Я», котрому належить «архаiчна спадщина» людськоi душi несвiдоме; але крiм того, ми вiдокремлюемо «витiснене несвiдоме», що е результатом певноi частини цього спадку. Це поняття витiсненого вiдсутне у Лебона.

«Друга причина, – заразливiсть, також сприяе утворенню в натовпi певних властивостей i визначае iхнiй напрям. Заразливiсть е таким явищем, на котре легко вказати, але не пояснити; ii треба зарахувати до гатунку гiпнотичних явищ, до яких ми зараз наблизимося. У натовпi всiляке почуття, будь-яка дiя заразна, та ще й такою мiрою, що iндивiд дуже легко кладе своi особистi iнтереси в жертву iнтересу колективному.

Така поведiнка, проте, суперечить людськiй природi, тому людина здатна на неi лише за умови, що вона е частинкою натовпу».

Ця фраза слугуватиме далi пiдставою для одного важливого припущення.

«Третя причина, до того ж найважливiша, що обумовлюе з’яву в iндивiдiв у натовпi таких спецiальних рис, якi можуть не зустрiчатися в них у iзольованому станi, – це сприйнятливiсть до навiювання; заразливiсть, про яку ми щойно говорили, е лише наслiдком цiеi сприйнятливостi.

Щоб зрозумiти це явище, слiд пригадати деякi новiтнi вiдкриття фiзiологii. Нам вiдомо тепер, що в рiзний спосiб можна надати iндивiду такого стану, коли в нього зникне свiдома особистiсть, i вiн пiдкориться всiм навiюванням особи, котра змусила його до перебування в такому станi, здiйснюючи за ii наказами вчинки, що часто цiлковито суперечать його особистому характеру й звичкам.