Психологія спільнот і аналіз людського "Я"

Ми вiдносимо сумнiви й невпевненiсть на рахунок впливу цензури, котроi зазнае робота сновидiння, й припускаемо, що первиннi думки сновидiння не знають сумнiвiв i невпевненостi, як рiзновиду критичноi роботи. Як змiст, вони здатнi, звичайно, iснувати, як усе iнше, в денних залишках, що ведуть до сновидiння. (Див. «Тлумачення сновидiнь»).

Спiльнота негайно переходить до найбiльш крайнiх дiй; висловлена пiдозра перетворюеться у неi зразу ж на беззаперечну iстину, зародок антипатii – на дику ненависть.

Таке саме наближення усiх емоцiйних спонукань до крайностi, до безмежностi властиве афективностi дитини; воно повторюеться в життi сновидiння, де, завдяки панiвному у несвiдомому iзолюваннi окремих емоцiйних iмпульсiв, легка досада вдень проявляеться як побажання смертi для винноi особи, а натяк на якусь спокусу перетворюеться на причину злочинноi дii, вiдображеноi у сновидiннi.

Д-р Ганс Закс зробив чудове зауваження з цього приводу: «Те, що сновидiння повiдомило нам про нашi взаемостосунки зi справжньою дiйснiстю, те ми потiм знаходимо у свiдомостi, i нас не повинно дивувати, якщо ми знайдемо чудовисько, побачене нами пiд збiльшувальним склом аналiзу, у виглядi iнфузорii» (див. «Тлумачення сновидiнь»).

Схильна сама до всього крайнього, спiльнота збуджуеться лише через надмiрнi подразники. Той, хто хоче впливати на неi, не потребуе жодноi логiчноi оцiнки своiх аргументiв; вiн повинен малювати найяскравiшi картини, перебiльшувати й повторювати все одне й те саме.

Оскiльки спiльнота не сумнiваеться в iстинностi або хибностi своiх аргументiв i мае разом iз цим усвiдомлення своеi сили, то вона так само нетерпима, як i довiрлива до авторитету.

Вона поважае силу й мало пiддаеться на вплив доброти, що е для неi всього лиш певного роду слабкiстю. Вона вимагае вiд своiх героiв сили й навiть насильства. Вона хоче, щоб нею володiли, щоб ii гнiтили. Вона хоче боятися свого володаря. Маючи надзвичайно консервативну основу, вона вiдчувае глибоку вiдразу до всiляких нововведень i успiхiв – i безмежне благоговiння перед традицiею.

Щоб мати правильне судження про моральнiсть натовпу, треба мати на увазi, що за сукупностi iндивiдiв, з яких складаеться натовп, вiдпадають всi iндивiдуальнi сповiльнювачi; й усi жорстокi, грубi, руйнiвнi iнстинкти, що дрiмали в людинi як пережиток первiсних часiв, пробуджуються заради вiльного задоволення потягiв. Але спiльноти здатнi пiд впливом навiювання й на вчинки вищого гатунку: зречення, вiдданiсть iдеалу, безкорисливiсть.