Дякую тобі

Груди накачанi, губи накачанi. Ще й майстер по брехням та поливанням бруду людей, номер один у всiй цiй хернi. Виходжу з машини, гнiв аж душить мене, тому я покашлюю. А якщо Мiй не захоче бути зi мною, що тодi? Я так кохаю ii! Вона повна протилежнiсть всiх з ким я знався, зустрiчався, протилежнiсть моiй матусi. Вона щира, добра, сповнена сонця. Так, у ii житi е складнощi, але вона здаеться навiть сама того не розумiе – наскiльки вона сильна i не дивлячись на все, що твориться, оптимiстична, незламна. Вона надихае мене.

Вона моя спорiднена душа! І так – ми знайомi мало, але вiдчуття що вiчнiсть. Вона менi як найкращий друг, але ще бiльше. Це едина людина у свiтi, яка знае мене краще нiж хтось iнший, мене справжнього. Вона та, хто робить мене кращим. Фактично вона не робить, я сам це роблю, тому що вона надихае мене. І не важливо, що станеться, вона завжди буде мое перше справжне кохання. Нiхто i нiколи не зможе змiнити цього.

Вiдкриваю дверi не стукаючи. Дiм звiсно здоровенний, все з мрамору, вишукана мебель, скрiзь живi квiти, дорогi картини.

– Як ти могла? – кричу я вказуючи пальцем на матiр.– Де ти зустрiла Мiю, що ти iй сказала? – вона сидить як залiзна ледi, п’е вино з великого бокалу. Боже вiд неi так i вiе високомiрям, грубiстю, холодом.

– Хм, синочок! Я ж казала тобi, що вона не пiдходить нам! Вона бiднячка. Я одразу зрозумiла, що то була вона, миле личко вкладене в дешеве лахмiття. А коли я почула, що вона хоче набрати безкоштовних пробникiв, у дорогому магазинi парфумiв, менi стало ще смiшнiше.

І я вирiшила продовжити собi розвагу. Тому i пiдiйшла.

– Не кажи так! Ти не маеш права судити людей по iх одягу чи статусу!

– Я думала ти пограешся, переспиш з нею декiлька разiв i все. Але вона бойова дiвка, мае левину хватку. Не знаю, чи можливо, це ти – тюхтiй! – вона вiдпивае глоток вина.

– Не смiй говорити так про неi! – попереджую я.– Я люблю ii, i твоя думка мене не цiкавить. Я сам творю свою долю!

– Це тобi навiяла твоя обiдранка? Так, вона сама творить свою долю, а ти, залежний вiд нас, всi твоi достатки: машини, будинок, навчання в коледжi- залежить вiн нашого з татом рiшення! Тому думай кому i що ти говориш!

– Менi не потрiбнi твоi грошi! Менi потрiбна вона! Кошти мають можливiсть зникати та закiнчуватись, а кохання нi.

– Ахаха, кохання? Милий кохання – це фантом. Кохання немае!

По з-задi мене виходить Жасмiн, я не одразу зрозумiв що ii не було у кiмнатi.