Дякую тобі

На кухнi все кипить. Дiвчата бiгають, шуршать по кухнi.

– Доброго вечора Меган! – вiтаючись протягую букет.

– Доброго! Це менi? – здивовано пищить вона.

– Ага! – ii радiсть не може не викликати в мене посмiшку. Вона пiдходить та крiпко обiймае мене, бере з рук квiти та нюхае iх. Вона сповнена сяйва повiдомляе нас, що йде по вазу пiд квiти. Ми всi трое посмiхаемось. За хвилину пiсля мене, прибувае Кетрiн. Ну ось ми i в повному складi, немае лише тата Макса вiн у вiдрядженi. Тому у нашому жiночому колективi один чоловiк – Масiк.

Вечеря була прекрасна. Ми смачно та ситно поiли, насмiялись до схочу, Меган просто iдеальна мати та хазяйка. Прибравши за собою ми з дiвчатами пiднялись до кiмнати Лiлi. Наше сьогоднiшне сховище. Кiмната ii звiсно як з картинки, оформлена дизайнером: шпалери, кольори, iнтер’ер. Все нiжно рожеве, з бiлими полосами, квiточками та метеликами. Ми кинули велику ковдру на землю, застелили постiль, накидали подушок, швидко повдягали майки, взяли теплу ковдру i повкладались одне бiля одного.

Свiтло було вимкнене, тихо грала музика i я не втрималась вiд розпитiв дiвчат i розповiла iм за тата, за те, що здаеться кохаю Алекса, за бiль в грудях, за порiзанi руки. За все. Не знаю чи правильно я зробила, але менi так необхiдна була пiдтримка. І тут Кетрiнн …. ну як завжди…

– У мене е подарунок! – вона вилiтае пулею iз нашого королiвського лiжка, риеться у своiй сумцi що схожа на мiшок, менi здаеться що вона в нiй мае все навiть казку на випадок вiйни.– Опа! – кричить вона дiставши пластиковi стакани та пляшку вина.

Лiлi встае на ноги, одягае халат i мовчки виходить. За мить вона повертаеться зi штопором в однiй руцi, яблуко та нiж в iншiй. Всi зайнялись справами. Кетрiн вiдкорковувала вино, я схватила яблуко i почала його обчищати та нарiзати, Лiлi пiшла до комп’ютера i увiмкнула свiй плей-лист :

1.Louis Armstrong – a kiss to build the dream on

2. Louis Armstrong – la vie en rose

3. Louis Armstrong – what a wonderful world

4. Louis Armstrong – let my people go

Я вiдчуваю обiйми та запах карамельного спрею, це Лiлi.

Вона така мила. Неочiкувано вона хватае гребiнець для волосся та образно починае спiвати, кривлятись, ми ловимо ритм та пiдтанцьовуемо, просто дуркуемо.

Вечiр реально був нереально чудовим.

Життя частiше схоже на роман, нiж роман – на життя. (Жорж Санд)

Я прокинулась зовсiм за рання, сонце ще не встало. Вирiшую не гаяти часу та приготувати всiм снiданок, собi звiсно зварити кави.