Мертвяк їде на Захід

Цiкаво, а що ж саме сталося з ii чоловiком? Допився чи хто-небудь його вбив? Того й зрозумiло, чого на неi отi хлопцi працюють – це брати ii чоловiка. Зручно. Або не дуже, бо важкувато iх вигнати, якщо що.

Вона менi когось нагадуе, мого батька, чи що. І того я тримаюсь вiд неi якнайдалi. Бо гарно бути чесним фермером у книжцi чи на малюнку, а коли у тебе п’ятеро дiтей, та в них руки до роботи на землi не з того мiсця ростуть? Ну як тодi? Були в нього якiсь надii, мрii, а вийшов пшик. Бо в одного сина вiн ретельно втовкмачував iдеали свободи – сiра спинка, Джоннi-повстанець i лежить десь у Вiрджiнii.

А молодший, якого вiн виховував як добру людину, у дусi що всi ми дiти Божi – вбивае iндiанцiв вже рокiв десять чи бiльше навiть, кавалерiя! Слухняна старша сестра спитала, чи може пiти покататись на ковзанах i бульк! А молодша сестра вийшла замiж за геодезиста i з ним мотаеться по майбутнiм залiзницям.

То ким виросте дитина цiеi удовицi? Я не знаю. Я вирiс убивцею. Робертса батьки хотiли бачити вiйськовим.

А вiн товщае та товщае, аж верхи сiсти не може. Ми не знаемо, ким виростуть нашi дiти, а я ще й не знаю, чи е вони в мене. Я ж не тiльки гуляв з сусiдкою навколо ферми. Цiкаво, що з нею трапилось?

Бо ii родичi менi не сподобались. Ззовнi гарна ферма, свинки рохкають, кури квокчуть, корова, ще й не одна, бо вони молоком торгують, не бiднi. А от як побалакали зi мною, то я сiв та думав, довго думав, аж годину. Якби не власна хата, я б вiд своеi майже нареченоi утiк би аж на Територii та не повернувся б нiколи.

Але тепер у них завжди буде нагадування про мене. Навiть якщо вони ту дитину вiддадуть комусь або втоплять – вони все одно про мене вже не забудуть.

Але ж дивно, ранчо манюсiньке, i взагалi бiльше схоже на ферму. Нащо на такому крихiтному клаптику землi фiнансовий консультант? Удова не може купити картоплi? Робертс тiльки чхнув у вiдповiдь, мовляв, хто не розбираеться у ринку землi, той iде чистити стайню. А потiм доiв варення та все ж пояснив:

– Вона моя кузина, та ще й гарно готуе.

От ти коли-небудь iв варення з гарбуза?

Я й такого гарбуза не iм, а вiн про варення каже. Але це не вiдповiдь. Їсти ми всi любимо, але нащо тодi тут я? Що то за грошi були та чого вони мiченi? А стайню я вже годину назад вичистив.

– Вона продае те, що купив ii чоловiк, а будиночок такий маленький, бо iм так було зручно.

– То що ж вiн купив? Дивно якось, бiльше землi – бiльше худоби, багатше ранчо. А вона продае.