Україна, 1933 рік. Голодомор. Шлях української сім’ї. Свідчення очевидців

Висунувши Центральнiй Радi ультиматум, вiн завершуе: «У разi неотримання задовiльноi вiдповiдi на цi питання протягом сорока восьми годин Рада народних комiсарiв вважатиме [Центральну] Раду в станi вiдкритоi вiйни проти Радянськоi влади в Росii й на Украiнi».

І бiльшовики негайно органiзують повстання по всiй Украiнi, а в Харковi проголошують «Украiнську радянську республiку». Вичерпавши всi аргументи, 9 сiчня 1918 року Украiнська Центральна Рада проголошуе незалежнiсть Украiни.

У виступi Ленiна можна бачити типовий зразок провокацiйних дiй тоталiтарних режимiв, якi перекладають на своiх ворогiв усю вiдповiдальнiсть: оскiльки Центральна Рада не пiдкорилася вимогам бiльшовицького диктатора, то вважаеться, що саме Центральна Рада оголосила вiйну! Так само вчинив i Гiтлер з Австрiею 1938 року, з Чехословаччиною й Польщею 1939 року.

Щодо риторики, то вона цiлком вiдповiдае орвелловiй характеристицi: в розумiннi бiльшовикiв «право народiв на самовизначення» означае «покiрнiсть бiльшовицькiй владi».

Пiсля такого вступу не дивно буде бачити, що радянська влада не припиняла гнобити украiнський народ, за винятком середини 1920-х, коли, змушена пiти на тактичний вiдступ стосовно своiх комунiстичних революцiйних цiлей, вона вдалася до вiдновлення приватноi власностi в селян i «украiнiзацii» керiвних елiт. Але, починаючи з 1929–1930 рокiв, з переходом до прискореноi iндустрiалiзацii та колективiзацii села, Сталiн поклав край цим послабленням.

Вiн не тiльки спричинив голод шляхом непомiрноi реквiзицii сiльськогосподарськоi продукцii, а й органiзував його: вiн вiдрядив на село загони молодих комунiстичних фанатикiв з мiст iз завданням «лiквiдувати куркулiв як клас»

i мiсяцями не дозволяв надавати допомогу селянам, яким було заборонено також залишати iхнi села. Паралельно з цим вiн вдався до чистки комунiстичноi верхiвки та украiнськоi iнтелiгенцii. Цi поеднанi мiж собою процеси мали на метi «советизувати» як представникiв елiти, так i народ, шляхом заповнення спустошених голодом сiл росiйськими переселенцями та переведення росiйських комунiстичних кадрiв у знекровленi чистками державнi органи.

У 1937–1938 рр. «Великий терор» став для Сталiна нагодою посилити «советизацiю» й русифiкацiю, поставивши на чолi Украiни свого улюбленця Микиту Хрущова, який перед тим вiдзначився в проведеннi терору в Москвi.