МАКУНІВ – НАРИС З ІСТОРІЇ РІДНОГО КРАЮ

мав претензii щодо його безпiдставного

отримання на довiчно Маковнiв (втратив на нього права, але зберiг доживоття).

Вiд 1768 року село було у власностi Юзефа Менчиньского, який придбав

його за 1516 польських злотих з допомогою Катерини Потоцькоi. Потоцькi —

великий рiд спольщених украiнських магнатiв, що походили зi села Золотий

Потiк на Стрипi (теперiшня Тернопiльщина). Деякi представники цього роду

були у XVIII ст. найбагатшими магнатами у цiлiй Речi Посполитiй i мали

маетки по всiй Украiнi, а потiм зберегли свое становище i за Австрii i за другоi

Польщi.

В 1781 р. власник села, Юзеф Менчиньский – воевода черняховскi, мама якого була старостою ордену Святого Станiслава бiскупа Кавалеровi, звернувся до адмiнiстрацii генерального бiскупа Перемишльського з грамотою-рекомендацiею про потребу призначення Василя Івановича на пароха в с.

Макунiв в храм Даниiла Стовпника. Воевода запевняе, що вiн буде добрим

парохом християнськоi громади i слугою Божим.

6

Пiд Австрiйською Адмiнiстрацiею (1765—1918 рр.)

«У всякого своя доля

І свiй шлях широкий»

«Сон» Т. Шевченко

1772 року розвалену крiпосницькою системою та внутрiшнiми чварами

Рiч Посполиту роздiлили мiж собою сильнiшi сусiди – Прусiя, Австрiя та Росiя.

Австрiя захопила повнiстю Галичину, частково Подiлля та Волинь. В цьому ж

роцi Австрiйськi вiйська вступили на цi землi. Через два роки, 1774 року

офiцiйно утворено нову провiнцiю у складi Австрiйськоi iмперii – «Королiвство

Галiцii та Льодомерii», тобто таким чином вiдновлювалася назва (латинською) давнього Галицько-Волинського князiвства, що вживалося ще з XIII ст.

.

Офiцiйне прийняття такоi назви австрiйською владою начебто засвiдчувало

своерiдне визнання нею iсторичного прiоритету прав украiнцiв.

У 1783 р. розпорядженням цiсара Йосифа II кладовища бiля храмiв мали

бути лiквiдованi, могили навколо них знесенi, крипти мали бути звiльненi, ховати в криптах заборонялося.

У цьому ж роцi у Львовi для освiти i виховання греко-католицького

духiвництва, за епископа Бiлянського цiсарем Йосифом II заснована греко-католицька Духовна семiнарiя.

Імператорським патентом з 20 лютого 1784 р. було запроваджено ведення

церковних метричних книг на Галичинi.

Пiсля подiлу Польщi Ю. Менчиньский продав с. Макунiв назавжди за

29300 ринських злотих.