Етнографічні групи українців Карпат. Лемки

Лексика на означення рослин: те(и)нгериця – кукурудза; бандуркы – карптопля (в околицях Сянока та мiж рiками Ославою i Солiнкою картофлi); ярец – ячмiнь; команиця – конюшина (в околицi Сянока конич, канич); яфыры – чорницi (в околицi Сянока борiйки, барiйки, боркiнi); кукуруз, гугуруз., катулка – шишка (смереки, ялицi); шквiр, шквир – смерека; крухин'а – сорт сливок; кырнак – корч; кiкацки – ягоди агрусу; копер – крiп; коприва – кропива; сысайка – дика конюшина; стром – дерево; фiзоля – квасоля; еличняк – ялиновий, смерековий лiс.

Лексика на означення рiзних назв страв та продуктiв харчування: рiзанкы – локшини з прiсного тiста; пенцакы, панцакы – ячмiнна каша; ланду(о)ш, бандур’яник, паля – дерун; чир – мучна iжа, рiдко зварена; зам’iшка, кулаша, лам'iшка – мучна iжа, густо зварена; лангушани, лангош – пирiг з тертоi картоплi та сиру; со(у)ло(у)нина, шпырка – сало; кутейка, кукойка, кукейча – булка; жентиця – сироватка; палiнка – горiлка; студенина – холодець; ягли – пшоно.

Лексика на означення явищ природи: голедиця – гололiд; гвiзда – зiрка; згiрниця – вечiрня зiрка; гмла – туман; вiхтелиця – хуртовина; мiтла – комета; одмяк – вiдлига; опасть – iней; перун – грiм; спар – спека; шаркан – сильний дощ з вiтром.

Лексика на означення одягу та взуття: гачи – спiднi штани; брушляк – кожушок без рукавiв; кабат, шурц – спiдниця; ногайкы – холошнi з грубого сукна; скiрнi – чоботи та iн.

Лексика на означення осiб за родом iх дiяльностi чи заняття: учар – вiвчар; блянар – скляр; гудак – музикант; дуганяр – продавець тютюну; женьчар – жнець; коларь – колодiй; просатар – той, хто просить кумiв на хрестини; шчадрак – колядник у Свят-вечiр; бетанг – волоцюга та iн.

Лексика на означення членiв сiм’i, родини, сiмейних зв’язкiв: газда, газдиня – господар, господиня; отроча, отрочатко – дитина; гдова, гдовец – вдова, вдiвець; невiста – невiстка; нанашка – хресна мати; хверстак, верствак – ровесник; хворота, хорота, цурись, цурина – дочка та iн.

Лексика на означення зовнiшнього вигляду людини, певних рис характеру (темпераменту, поведiнка), органiв i частин людського тiла: шкара(е)дний – поганий, некрасивий; трембухач – брюхата людина; надобний – вродливий, гарний; шварный – милий, симпатичний; шмыклый – стрункий; поцтивiст – ввiчливий; сыза – сльоза; нохот – нiготь; цуприна чуприна; кiмня, кiм'я – тiм’я; ноздрi – нiздрi; гамба – губа; баiуси – вуса; бембух – шлунок; зрiлко – зiниця; перси – груди; понiбя – пiднебiння.