Етнографічні групи українців Карпат. Лемки

Розселення лемкiв у захiдних повiтах Польщi – Сандецькому, Грибiв-ському та Горлицькому – дослiджував С. Удзеля [22]. Вiн пiдтвердив, що тут е окремi лемкiвськi села.

У 1930 р. А. Княжинський [7], займаючись дослiдженням Бойкiвщини, на основi мовного чинника визначив межу мiж бойками та лемками. Аналогiчними проблемами займались В. Пашницький та Я. Фальковський[13], якi на основi народного одягу i народноi монументальноi архiтектури пiдтвердили висновки Вагилевича та Поля.

Надзвичайно важливий внесок у дослiдження етнографiчноi територii Лемкiвщини зроблено украiнським мовознавцем І.

Зiлинським [5], який на основi найбiльш прикметних iзоглосiв лемкiвського говору пiдтвердив ранiшi загальнi спостереження iнших дослiдникiв про те, що територiя Лемкiвщини сягае рiчки Яселки або Вислоки, тобто приблизно до давнiх пограничних мiсць: пралiсу, який роздiляв Польщу i Галицьку Русь. Одночасно вiн подав список 320 сiл Галицькоi Лемкiвщини. Вiн вже найбiльш об'ективно дослiдив розмежування мiж бойками та лемками. Ця межа, за його даними, проходить з Риманова до Яселки рiками Вислока i Яселка, а в ii верхiв’ях повертала на захiд [5].

1 сiчня 1939 р. видана етнографiчна карта Галичини В. Кубiйовича, на якiй визначена етнографiчна територiя Лемкiвщини [6].

З. Штiбер [20], дослiджуючи схiдну межу пiвнiчноi Лемкiвщини, на основi трьох iзоглос постiйного наголосу видiляв села, якi проходили на захiд вiд рiки Ослави – Сянока, з пiвдня на пiвнiч до рiки Вислоки, включаючи Горiшнiй Вислок, Карликiв, Бахлаву, Збоiська, Прусiк i Новосiльцi.

Етнографiчнi межi Лемкiвщини на основi народного одягу дослiджував вiдомий учений Р. Рейнфус [18]. Вiн бiльш детально обгрунтував розмiщення лемкiв, починаючи з пiвденного сходу вiд верхiв’я рiки Солинки на пiвнiчний захiд до Риманова, мiж рiками Вислоком та Яселкою. Окремо видiлив Шляхтовську Русь, а також вiддiлив лемкiв вiд долинян.

М. Бендза [25], дослiджуючи Перемишльську православну епархiю 1596–1691 рр., визначив розташування цих парафiй i тим самим пiдтвердив, що територiя заселення лемками сягала далеко на пiвнiч вiд мiст Новий Санч, Грибiв, Горлицi, Бiч i Ясло.

Пiвнiчна Лемкiвщина займала бiльшу територiю, нiж пiвденна, тут лемки, крiм Шляхтовськоi Русi, проживали компактно. При визначеннi територii iх розселення у дослiдникiв не було надто великих протирiч.