Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули

селяни намагалися полiпшити родючiсть грунту i шляхом висiвання спецiальних вiдновлюючих структуру грунту трав – конюшини, люпину та iн.

Поряд з удобренням важливу роль вiдiгравала i технiка обробiтку землi. Щоб добитись високих врожаiв у складних грунтово-клiматичних умовах, тут нарощували мiлкий гумусний шар рiллi, постiйно полiпшували структуру грунту. Це стало можливим з використанням плугiв.

Оранку рiллi проводили навеснi (ранню – пiд зерновi i пiзню – пiд просапнi i технiчнi культури) i восени (зяблева оранка).

Гуцули починали весняну оранку в кiнцi березня – на початку квiтня. З початком оранки було пов’язано багато вiрувань i магiчних дiй, спрямованих на ii успiшне проведення [1, арк. 5].

У поле виiжджали до сходу сонця. Плуг везли на поле на передку. Оранку проводили удвох: господар тримав «чепиги» плуга, а жiнка вела за повiд коня або волiв чи корiв.

У залежностi вiд рельефу поля, сiвби тих чи iнших культур, застосовували i вiдповiдний спосiб оранки.

Оскiльки на Гуцульщинi не було цiльного поля, а лише невеликi дiлянки, то кожна з них розорювалась одразу.

Ранню весняну оранку проводили винятково пiд злаковi культури. Глибина оранки визначалась товщиною родючого шару, який не перевищував у Карпатах 15–20 см. Намагались орати якнайглибше, так, щоб не зачепити пiдзолистий шар («мертвицю»).

Технологiя пiзньоi весняноi оранки пiд просапнi i технiчнi культури нiчим не вiдрiзнялася вiд ранньоi весняноi. Оранкою пiд картоплю завершувалася весняна оранка.

Зяблеву оранку проводили лише восени, а на Бойкiвщинi i влiтку i восени.

Насiння зернових вiдбирали фактично вже пiд час обмолоту: зважали, щоб зерно було грубе («тучне») i зберiгали його окремо в скринi. Передпосiвноi обробки насiння майже не проводили. Лише решетом очищали («пiдчинювали») зерно вiд насiння бур’янiв. Інколи мочили бiб, а також мак.

Кукурудзу на насiння зберiгали на горищi («подi»), в качанах, сплетених у вiнцi, якi лущили перед посiвом.

Готували насiння картоплi, як i всюди в Украiнських Карпатах. Уже при копаннi картоплi ii сортували – велику вiдбирали для iжi, середню для садiння, дрiбну для свиней. За два-три тижнi до садiння картоплю виносили iз мiсць зберiгання у тепле мiсце – найчастiше у хату пiд лiжко – i пiсля цього висаджували. Насiння городнiх культур – капусти, буряка, моркви, петрушки, цибулi, часнику – вирощувала кожна господиня.