Державець

Державець

Нiкколо Макiавеллi

«Державець» (iнодi перекладають як «Володар») – найвiдомiший трактат флорентiйського мислителя, дипломата, чиновника епохи пiзнього Середньовiччя – початку Вiдродження Нiколо Макiавеллi. У книзi детально описано цiлi i методи правлiння, вiдомi на той час форми правлiння, особистi якостi та свiтогляд, якими мае володiти iдеальний лiдер держави. Детально дослiджено методи та способи захоплення i утримання влади. Книга являла собою фундаментальну працю свого часу щодо систематизацii вiдомостей про державний устрiй та управлiння державою.

Трактат «Володар» був внесений католицькою церквою до списку заборонених книг. Переклад украiнською Ярослава Мишанича.

Нiкколо Макiавеллi

Державець

Нiкколо Макiавеллi

    Його ясновельможностi Лоренцо Медiчi

Шукачi милостей якого-небудь володаря мають звичку догоджати йому через пiднесення найдорожчих своiх речей, а також тих, що, на iхню думку, можуть бути йому приемними; тому здебiльшого володарi отримують у подарунок скакунiв, зброю, золототкану парчу, дорогоцiннi тканини й тому подiбнi прикраси, що годяться за iхнiм званням.

І от я маю бажання надати Вашiй Свiтлостi докази моеi найглибшоi вiдданостi, та не знайшов серед свого добра нiчого дорожчого й кориснiшого за розумiння дiянь великих людей, яке здобув внаслiдок тривалого спостереження за сучасними справами й безперервного вивчення древнiх. Я ретельно обмiркував i переглянув своi роздуми, зiбрав iх у невелику книжку, яку й надсилаю Вашiй Свiтлостi.

Хоч я й не вважаю мою працю вартою Вашоi уваги, [однак] сподiваюся, що через свою доброту Ви не зневажите ii, адже це найдорогоцiннiше з мого боку пiднесення дозволить Вам протягом невеликого часу засвоiти те, що я обмiрковував протягом довгих рокiв помiж негараздiв i небезпек. Я вилучив зi свого твору риторичнi хитросплетiння, гучнi й промовистi слова, будь-якi iншi зовнiшнi приманки й прикраси, якими багато хто споряджае й вдосконалюе своi писання, бо я хотiв, щоб вiн приваблював до себе лише рiзнобiчнiстю поглядiв i важливiстю предмету та й годi.

Не варто вважати самовпевненiстю потуги людини з низького й навiть нiкчемного стану судити й встановлювати правила поведiнки для володарiв. Художники, якi змальовують мiсцевiсть, стоять на рiвнинi внизу заради того, щоб роздивитися характер гiр i височин, а щоб огледiти низини, пiднiмаються в гори.