Слово Боже – живе і діяльне. Проповіді та промови 2011–2013. Т. 1

Проте, коли стаемо вiч-на-вiч iз жорстокою дiйснiстю, бачимо, що i нашi сили замалi, i можливостi часом не вiдповiдають нашим прагненням, то ми починаемо шукати якоiсь допомоги…

У цю Хрестопоклонну недiлю хочу подiлитися з вами своiми роздумами над однiею подiею з iсторii мандрiвки iзраiльського народу пустелею. Бо Святi Отцi порiвнювали сорок днiв Великого посту iз сорока роками мандрiвки iзраiльтян iз Єгипту до обiтованоi землi, вiд рабства до свободи. Той пасхальний рух мав iм дати нове життя.

У сiмнадцятiй главi книги Вихiд читаемо про таку подiю: що далi люди йдуть за Мойсеем у пустелю, то бiльше сили iх покидають i дужче вони нарiкають на Бога та на Мойсея, стають жорстокосердими. Серце iзраiльтян стае подiбним до серця фараона, який не хотiв випускати iх з неволi. Приходять вони в мiсце, яке називаеться Рефiдим. Це остання стоянка iзраiльтян перед тим, як вони пiдiйдуть до Синайськоi гори, де переживуть Богоявлення i дар Божого Закону, Десяти Божих Заповiдей, даних через Мойсея.

Однак пiд час тiеi стоянки внутрiшнiй конфлiкт досягае свого апогею. У розпуцi Мойсей молиться до Господа Бога, кажучи: «Тi люди готовi мене каменувати. Що менi робити?» У вiдповiдь почув дивнi слова: «Іди до скелi. Я стану перед тобою на тiй скелi, а ти вдар по нiй тим жезлом, який маеш у руках i яким колись роздiлив води Червоного моря, щоб можна було перейти через них iзраiльтянам». У цих словах можна зауважити два цiкавих моменти. По-перше, вiд цiеi подii потiм залежало особисте життя Мойсея.

По-друге, зазвичай людина стае перед своiм Творцем, а тут, навпаки, Бог каже: «Я стану перед тобою на цiй скелi».

Мойсей ударив тим жезлом по скелi i з неi потекла вода, яка, з одного боку, втамувала спрагу iзраiльтян, а з iншого – загасила вогонь оцього нарiкання i невдоволення. Ізраiльтяни побачили, що Бог справдi е мiж ними, збадьорилися i пiшли далi. Святий апостол Павло, коментуючи цi подii, каже, що тiею скелею, з якоi напився люд духовного питва, насправдi був Христос.

Вiн е скелею, яка може бути основою всякоi мандрiвки, зокрема людського життя, i джерелом, що витiкае з кам’яноi гори i дае воду, життя, сили, щоб рухатися далi.

Цiеi недiлi Христова Церква ставить перед нашими очима хрест розп’ятого Спасителя. Наче показуе нам, що метою нашоi великопiсноi подорожi, пiдсумком цiеi Чотиридесятницi буде споглядання розп’ятого, померлого i воскреслого Христа.