Слово Боже – живе і діяльне. Проповіді та промови 2011–2013. Т. 1

Фарисей стояв у храмi спереду (у дослiвному перекладi слово «фарисей» означае «вiдокремлений»), бо хотiв бути далеко вiд безбожникiв та грiшникiв, але близько до Бога, стати святим i досконалим завдяки докладному виконанню правил старозавiтного Закону. Проте ми бачимо, що його праведнiсть е зовнiшньою.

Митар, який був публiчним грiшником i який не мав добрих дiл, що iх мiг би представити Боговi, стояв у храмi ззаду, не смiв пiдвести очей до неба, а лише молився: «Боже, милостивий будь менi, грiшному».

Ісус Христос каже, що пiсля цiеi молитви фарисей вийшов осуджений, а митар – виправданий. Чому?

Митар, зрозумiвши, що не мае нiчого, жодноi людськоi праведностi, яку може представити Господевi на свое оправдання, просив про Боже милосердя. Тiльки тодi, коли людина стане перед Господом Богом не в зовнiшньому вимiрi людськоi побожностi, а в глибокiй скрусi серця, коли вона своiм внутрiшнiм зором побачить рiзницю мiж власною грiшнiстю i Божою праведнiстю, – Вiн зможе зробити ii досконалою i святою.

Бути досконалими, як наш Небесний Отець, – це Божий наказ, який звернений до кожноi людини. Отцi Другого Ватиканського Собору говорили про загальне покликання до святостi. Стати святим – це завдання кожного з нас.

Одного разу в Матерi Терези з Калькутти запитали: «Чи е для вас тягарем те, що всi вас вважають досконалою?» А вона вiдповiла: «Святiсть – це не розкiш, а перша необхiднiсть». Для того щоб бути людиною з великоi букви, треба щодня прямувати до святостi, зростаючи в розумiннi того, що досконалiсть може прийти тiльки вiд Бога, i своiми дiлами цю святiсть роздавати iншим людям.

Будьте досконалими, як Отець ваш Небесний досконалий, – це Божий наказ для братiв-семiнаристiв. Бо час у семiнарii – це перiод боротьби за досконалiсть. Щоб бути священником, треба спочатку бути доброю людиною, добрим християнином. Якщо семiнарист, переходячи з року в рiк, з курсу на курс, не позбавляеться фарисейства i не зростае в глибокому особистому зв’язку з Христом, то готуеться бути не досконалим, не святим священником, а релiгiйним бюрократом.

Це про такого священнослужителя, що чiтко виконуе всi вимоги i приписи, якi дае Церква i до яких зобов’язуе епископ, каже псалмоспiвець Давид: «Маснiшi вiд сметани його губи, серце ж його завжди готове до бiйки» (Пс. 55, 22).

Ми сьогоднi пiд час Лiтургii висвятимо чотирьох нових дияконiв.