Слово Боже – живе і діяльне. Проповіді та промови 2011–2013. Т. 1

Молiмося сьогоднi за священникiв нашоi Церкви, щоб вони справдi були сповненi сили служити Боговi та благодатi Святого Духа спiвчувати, роздiляти та переживати всi болi й тяготи тих людей, до яких iх посилае Господь.

Страсний (Великий) четвер

м. Киiв, Патрiарший собор Воскресiння Христового, 2 травня 2013 року

Преосвященнi владики!

Всесвiтлiшi, високопреподобнi та всечеснi отцi!

Преподобнi сестри!

Любi брати-семiнаристи!

Дорогi в Христi брати i сестри!

Ми з вами щойно побували на Тайнiй вечерi, яку звершив сам наш Спаситель Ісус Христос.

Завдяки дiянню Святого Духа ми могли бути не лише спостерiгачами, а й реальними учасниками тiеi вечерi, сiсти мiж дванадцятьма апостолами. Ми не тiльки чули, чого Христос навчае, а й бачили, що Вiн чинить.

Назва вечерi – «Тайна» – вказуе на те, що вона була таiнственною. Бо, вiдходячи вiд учнiв на смерть, Ісус Христос хотiв iм залишити не лише те, що Вiн робив, чого навчав, а й те, ким Вiн е, – хотiв залишити себе самого в таiнственний, не досяжний людському розумовi спосiб.

Ми сьогоднi бачили Ісуса Христа як Найвищого Священнослужителя. Вiн сам був Священником на цiй Тайнiй вечерi, тому ми посвячували святе миро, яке е на престолi та яким у старозавiтний перiод помазувалися священники, царi та пророки. Христос принiс у жертву себе, а не когось iншого. Тому ми сьогоднi звершували Таiнство Пресвятоi Євхаристii, у якому наш Господь дав нам споживати свое Тiло i свою Кров. Вiн був i Священник, i Жертва, i Престол, на якому ця Жертва звершилася у Страсний четвер.

Священник, Жертва i Престол – в однiй Особi. Пояснюючи, що лишив Ісус Христос своiй Церквi, святий апостол Павло у Посланнi до евреiв каже, що ми маемо такого Первосвященника, який може спiвчувати нашим немочам (пор. Євр. 4, 15). У дослiвному перекладi з грецькоi мови в цьому висловлюваннi йдеться не просто про якесь почуття до того, хто страждае, а про спiвстраждання. І цими днями ми побачимо, що наш Спаситель увiйде в повноту людського буття, з болем, страхом i смертю.

Цей Первосвященник, продовжуе апостол Павло, роздiлив iз нами все, крiм грiха (пор. там само).

Ще однiею рисою Христового священства е те, що його може прийняти тiльки той, хто покликаний як Арон. Бо нiхто не здатний звершувати Божого дiла, якщо Господь Бог його до цього не покличе, не вповноважить i якщо не зробить дiйсним його священнослужiння.

Спаситель разом iз нами страждае i покликае багатьох iз нас.