Весела наука

Ранiше, з вигляду будь-якоi особи, можна було побачити, що вона мае намiр подумати – бо то бувала справа виняткова! – що особа хоче стати мудрiшою, тож пiдготувалася до мислення: обличчя витягалися, як у молитвi, уповiльнювалася хода; траплялося, ти нерухомiв на вулицi годинами, коли «осявало» думкою – стоячи на однiй чи двох ногах. Так «годилося» робити!

7

Дещо для трударiв. Кожному, хто захоче нинi вивчати моральнi питання, вiдкриваеться величезне поле роботи. Усi види пристрастей треба обмiркувати iндивiдуально, простежити крiзь вiки, в усiх народiв, у великих i малих особистостях; треба висвiтлити всi iхнi пiдстави, причини, оцiнки й пояснення! Нiщо з того, що забарвлюе iснування, досi не мае своеi iсторii: чи е iсторiя кохання, жадоби, заздрощiв, сумлiння, благочестя, жорстокости? На разi, бракуе навiть порiвняльноi iсторii правосуддя чи бодай покарання.

Чи ставали предметом дослiдження рiзнi подiли доби, наслiдки правильного розподiлу працi, свят i вiдпочинку? Чи вiдомi нам моральнi впливи продуктiв харчування? Чи е, взагалi, фiлософiя харчування? (Постiйнi суперечки щодо «за» i «проти» вегетарiанства доводять, що такоi фiлософii немае!) Чи, може, зiбрано досвiд спiльного мешкання – наприклад, досвiд монастирiв? Чи представлена дiалектика шлюбу i дружби? Звичаi науковцiв, купцiв, художникiв, ремiсникiв, чи знайшли вони своiх мислителiв? Тут е над чим помiзкувати! Чи ж до кiнця вже дослiджено все, що люди досi вважали своiми «умовами iснування», i все розумне, пристрасне i забобонне у цьому контекстi? Саме тiльки спостереження за рiзним ступенем виявлення людських iнстинктiв, вiдповiдно до рiзного морального клiмату, вже дае аж надмiру матерiалу для опрацювання; знадобились би узгодженi й послiдовнi зусилля численних генерацiй науковцiв, щоб вичерпно пiдсумувати всi точки зору i такого матерiалу. Те саме стосуеться демонстрацii причин у вiдмiнностях морального клiмату («чому тут свiтить сонце одного морального принципу i цiннiсного критерiю, а там – iншого?»). А це, своею чергою, передбачае нову роботу, яка встановлюе помилковiсть усiх тих пiдстав i всiеi природи попереднiх моральних суджень. Якщо припустити, що всю цю роботу завершено, на перший план виступае найчiткiше з усiх питань, а саме: чи здатна наука надавати мету людськiй дiяльностi, пiсля того, як доведено, що вона здатна забирати i спростовувати будь-яку мету.