На нашем сайте вы можете читать онлайн «Весела наука». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Метафизика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Весела наука

Автор
Жанр
Дата выхода
30 сентября 2020
Краткое содержание книги Весела наука, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Весела наука. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Фридрих Вильгельм Ницше) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Фрідріх Ніцше (1844–1900) – видатний німецький філософ і мислитель ХІХ століття, чиї твори мали вибуховий ефект і зробили його чи не найцитованішим філософом у XX сторіччі. Отримавши класичну освіту і ставши професором філології у 24 роки, Ніцше до того ж захоплювався музикою, яку вважав найвищим проявом творчого духу. Його першим філософським твором стало «Народження трагедії з духу музики» (1872). Саме в цей період Ніцше захопився філософією Шопенгауера і музикою Вагнера. Але бунтівна натура мислителя не дала йому довго зачаровуватися ідеалізмом, як не спокусив його і матеріалізм. Ніцше знайшов свій особистий шлях – він називав себе філософом неприємних істин. Зміни у світогляді сприяли тому, що він став сповідувати ірраціоналізм та «волю до влади». Вінцем його філософії стала «книга для усіх і ні для кого» – «Так говорив Заратустра» (1883–1885). А представлену в нашому виданні «Веселу науку» (1881–1882, друге видання – 1886–1887) Ніцше пізніше називав коментарем до ще не написаного «Заратустри».
Афористичність, що притаманна творам Ніцше, його неабиякий літературний хист зробили його творчість надбанням не тільки філософії, а й літератури. І саме це пояснює його популярність – творами Ніцше захоплювались і шанувальники художньої літератури.
Весела наука читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Весела наука без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Емерсона: To poets and wise men are all things befriended and consecrated, all experiences useful, holy every day, all divine (в оригiнальному текстi – у перекладi нiмецькою) – «Для поетiв i мудрецiв усе е дружнiм i освяченим, усi переживання кориснi, кожен день священний, усе е божественним».
2
Прелюдiя у вiршах i п’ятий роздiл з вiршованим додатком пiсля нього з’явилися тiльки у другому виданнi.
3
Тобто зболiлий розум усе подвоюе, роблячи 10 з 5, яким вiдповiдають римськi Х i V; також, архаiчна, найдавнiша латинська абетка закiнчувалася лiтерами V i Х.
4
Алюзiя до сюжету, що лiг в основу широковiдомоi на той час балади Й.К.Ф. фон Шиллера Das verschleierte Bild zu Sais (у перекладi Ц. Бiлиловського – «Закритий образ у Саiсi»), згiдно з яким юнак гине у прагненнi здобути iстину, прокравшись у храм Ізiди i вiдкривши, попри заборону, обличчя статуi. (Тут i далi прим.
5
Коли богиня Деметра побивалася за викраденою богом Аiдом дочкою (Персефоною), вiдьма Баубо вперше розвеселила ii, задерши собi спiдницю.
6
Сенека i до нього подiбнi (лат.).
7
Primum scribere, deinde philosophari – «спершу писати, потiм фiлософствувати»; саркастично переiнакшена давня сентенцiя Primum vivere deinde philosophari – «спершу (подбати про) життя, потiм фiлософствувати».
8
Поза сумнiвом – алюзiя до вислову «Альфа i Омега» (перша i остання лiтери грецького алфавiту; пор.
9
Найяскравiша зiрка сузiр’я, Сiрiус, судячи з ii грецькоi назви, здавна асоцiювалася з лiтньою спекою, а ii латинська назва Канiкула – з назвою лiтнього вiдпочинку – канiкулами.
10
Нiмецькою «фiлiн» – «Uhu», але тут йдеться про сову, що вважаеться супутницею Мiнерви, вона i видае цi звуки.
11
Rerum concordia discors (лат.) – гармонiя суперечностей, узгодженiсть через суперечностi.
12
Напевне, у тому рядку «Ілiади», де Зевс побоюеться, що Трою, всупереч долi (hyper moron), буде здобуто завчасно.
13
Рядок «Himmelhoch jauchzend, zum Tode betr?bt» (з пiснi Клерхен у 3 сценi 1 дii п’еси «Егмонт» Й.В. гете) у минулому часто цитували, як зразок нiмецького романтизму.











