Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття

Name: Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття
Author: Коллектив авторов

На нашем сайте вы можете читать онлайн «Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Новое время. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.

0 баллов

0 мнений

2 чтения

Автор

Коллектив авторов

Жанр

Новое время

Дата выхода

07 октября 2020

Читать книгу

Краткое содержание книги Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття, аннотация автора и описание

Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Коллектив авторов) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.

Описание книги

Книгу нарисів львівських етнологів та істориків написано не стільки для галичан, скільки для всіх співвітчизників в Україні та за кордоном, які хочуть (і повинні) краще запізнати Галичину – південно-західну частину сучасної України, що сягає північних схилів Карпат, басейнів верхнього і середнього Дністра, верхньої течії Західного Бугу, верхнього Сяну. В етнокультурному аспекті сучасна Галичина (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області) території Західного Поділля, Опілля, Надсяння і Покуття, частини територій Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини та Волині. Так, після першого поділу Речі Посполитої 1772 року до Галичини приєднано частину історико-етнографічної Волині (півчнічні терени сучасної Львівської області), яка поступово була «огаличанина».
Запрошуємо до читання та пізнання самобутнього етнокультурного простору західного регіону України у так звану «австрійську» добу.

В формате PDF A4 сохранен издательский макет.

Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно

Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.

Текст книги

Шрифт

Размер шрифта

Межстрочный интервал

↓

↑

Сбросить

Їi можна подiлити на умовнi зони з певним функцiональним призначенням кожноi з них – кухонну, робочу, вiдпочинкову, для прийняття iжi, святкову, для господарських потреб i зону використання верхнього простору. Такий розподiл незначного житлового простору на зони був характерний наприкiнцi ХІХ – у першiй половинi ХХ ст. не тiльки для житла Галичини, а й для усiх iсторико-етнографiчних регiонiв Украiни.

До кухонноi зони належали: пiч, частина «передньоi» нерухомоi лави, ложечник, розташований на сiнешнiй стiнi бiля печi, полицi («мисник» чи «подишир»), пiчний iнвентар, сiльничка, ослiн при вхiдних дверях (на ньому стояло вiдро з водою).

Робочу зону становили «передня» нерухома лава, розташована вздовж фасадноi стiни, вiльний простiр мiж пiччю i лавою. До зони вiдпочинку належали пiч, лави, пiл («нари», «постiль», «прiча») i дитяча пiдвiсна або стояча колиска. Стiл, стiл-скриня, лави, стiльцi («лавка», «ослiн», «ослон», «столець») були зоною прийняття iжi. До репрезентативноi зони належала причiлкова стiна («застiльна», «головна»), на якiй в один ряд навiшували iкони, а знизу тарiлки (Лемкiвщина, Бойкiвщина).

Зона господарських потреб займала мiсце в кутi мiж сiнешною i фасадною стiнами, де в суворi зими утримували маленьких телят, ягнят, а пiд пiччю – курей. Часто пiд пiччю або пiд постiллю викопували яму, в якiй зберiгали картоплю. До зони верхнього простору слiд вiднести жердку («вiшало»), конструктивно в’еднанi у стiни хати, «грядки», на яких сушили дрова, ставили взуття, та розмаiтi одинарнi полицi та мисник.

Святковий одяг зберiгали в коморi або скринi[29 - Сивак В. П. Меблi у традицiйному iнтер’ерi народного житла Лемкiвщини (кiнець ХІХ – поч. ХХ ст.). Народознавчi зошити. 1995. № 4. С. 230–234.].

Варто зауважити, що в кiнцi ХІХ – на початку ХХ ст. на Бойкiвщинi, Гуцульщинi, Лемкiвщинi спорадично на iнших теренах Галичини функцiонували хати, у яких печi були рiзнi: а) без комину, дим вiльно розходився по примiщенню («курна пiч», «курний п’ец»); б) дим виводився в сiни чи на горище через спецiально примурований пристрiй; в) пiч iз вимуруваним на горищi комином, у зв’язку з чим дим виводився поза межi даху.

Вiдповiдно такi хати називали трояко: курне, напiвкурне, «чиста хата» чи «бiла хата». Курнi хати лемки називали двояко: «димнянка», «курна хижа», бойки – по-рiзному «курная хата», «димна хата». «димна хижа», «курнiца», «курнiк», гуцули – «курна», «бурдей».

Дальше

Мнения

Еще нет комментариев о книге Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!

Другие книги автора

Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Коллектив авторов! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.