На нашем сайте вы можете читать онлайн «Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Новое время. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття

Автор
Жанр
Дата выхода
07 октября 2020
Краткое содержание книги Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Коллектив авторов) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Книгу нарисів львівських етнологів та істориків написано не стільки для галичан, скільки для всіх співвітчизників в Україні та за кордоном, які хочуть (і повинні) краще запізнати Галичину – південно-західну частину сучасної України, що сягає північних схилів Карпат, басейнів верхнього і середнього Дністра, верхньої течії Західного Бугу, верхнього Сяну. В етнокультурному аспекті сучасна Галичина (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області) території Західного Поділля, Опілля, Надсяння і Покуття, частини територій Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини та Волині. Так, після першого поділу Речі Посполитої 1772 року до Галичини приєднано частину історико-етнографічної Волині (півчнічні терени сучасної Львівської області), яка поступово була «огаличанина».
Запрошуємо до читання та пізнання самобутнього етнокультурного простору західного регіону України у так звану «австрійську» добу.
В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Пiд час спорудження курна або з опаленням «по-бiлому» пiч розташовували в житловому помешканнi злiва або справа вiд вхiдних дверей. Вона займала переважно 1/3 – 1/4 частини житловоi площi хати. «Мiсце печi, обумовлене вiковими традицiями, пов’язане з практикою побутового укладу i побутового обладнання. В кухонному кутi найзручнiше було виконувати господарську роботу, звiдси був прямий i найкоротший шлях в сiни i комору по воду i дрова, а дим вiд печi найкоротшим шляхом виходив у дверi»[30 - Кiщук Т. П. Інтерер.
Наведемо опис облаштування хати, iмовiрно курноi, з Гуцульщини (околиця Кутiв Кос. ІФ), наявний у «Gazety Lwowskiej» за 1854 рiк: «Чотири кути обложенi пам’ятками щироi простоти; вдалi – лава, вгорi – полички на дерев’яних пiдставках, якi стирчать зi стiни, а на них начиння i речi теж дерев’янi. І дерев’яне тут все – вiд головних вхiдних дверей аж до кiлка, на якому колишеться образ, вiд дерев’яноi ложки до дубовоi таблицi, на якiй вуглиною написано номер будинку»[31 - Мовна У.
Вiдомий дослiдник Гуцульщини Володимир Шухевич в однойменнiй працi так описуе курну хату: «Коли при печi нема комина, тодi виходить дим просто на хату, а звiдси через дверi у хороми або вiкнами на двiр. Така хата називае ся курна або бурдей. Пiд час того, як у такiй хатi горит ватра, сидять люде на низьких стiльчиках або кайлаках-утижках (коротко утятих ковбках), аби дим, що збирае ся пiд стелиною, не вигризав очей.
Далеко не привабливiшою була ситуацiя у вирiшеннi внутрiшнього житлового простору бойкiвськоi курноi хати.











