На нашем сайте вы можете читать онлайн «Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Новое время. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття

Автор
Жанр
Дата выхода
07 октября 2020
Краткое содержание книги Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Коллектив авторов) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Книгу нарисів львівських етнологів та істориків написано не стільки для галичан, скільки для всіх співвітчизників в Україні та за кордоном, які хочуть (і повинні) краще запізнати Галичину – південно-західну частину сучасної України, що сягає північних схилів Карпат, басейнів верхнього і середнього Дністра, верхньої течії Західного Бугу, верхнього Сяну. В етнокультурному аспекті сучасна Галичина (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області) території Західного Поділля, Опілля, Надсяння і Покуття, частини територій Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини та Волині. Так, після першого поділу Речі Посполитої 1772 року до Галичини приєднано частину історико-етнографічної Волині (півчнічні терени сучасної Львівської області), яка поступово була «огаличанина».
Запрошуємо до читання та пізнання самобутнього етнокультурного простору західного регіону України у так звану «австрійську» добу.
В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Простiше кажучи: а якi ж страви вважати найбiльш характерними репрезентантами кулiнарii Галичини?
Питання насправдi важливе, адже навiть борщ, який е етно- маркером народного харчування украiнцiв, суттево вiдрiзнявся у бойкiв, покутян i волинян. Хоча в лiтературi можна вiднайти певнi спроби унiфiкувати поняття «галицький борщ». Так, у роботi Ольги Франко «Практична кухня» (1929 р.) умiщено такий рецепт цiеi страви: «Зварити м’ясний бульйон, процiдити його, додати до смаку борщового квасу, посолити i варити на повiльному вогнi.
«Борщовий квас» готували так: червонi буряки нарiзали пластинками, заливали прохолодною водою i заквашували в посудинi, яку розмiщували у прохолодному неосвiтленому мiсцi. Пiсля зброджування буряки i рiдина набирали приемного кислого смаку, а рiдина – темно-червоного забарвлення.
Разом з тим наведений дослiдницею рецепт мае лише опосередкований стосунок до реалiй народного харчування населення Галичини. Адже, передовсiм, зазначу, що м’ясо селяни вживали вкрай рiдко: на календарнi свята, визначнi подii життевого циклу (весiлля, хрестини тощо) чи в перiод виснажливих польових робiт. Крiм того, наявнiсть м’яса у щоденному рацiонi залежала ще й вiд достатку окремо взятого господарства.
До того ж, зауважу, що в кожному етнографiчному районi, який входив до складу Галичини, були своi локальнi рецептури борщу.











