Ідеї чистої феноменології і феноменологічної філософії. Книга перша. Загальний вступ до чистої феноменології

Втiм, кожен вiдразу вiдчувае, що передування емпiрично-конкретного пiзнання фактiв будь-якому iншому, наприклад математично-iдеальному пiзнанню, не мусить мати жодного об’ективного часового сенсу.

4

Поняття Wesenserschuung перекладено як «убачання сутностей». Майже синонiмiчне з ним поняття «Wesensschauung» – як «бачення сутностей», а поняття «Erschaute», тобто те, що в цих актах вбачаеться, як «убачене». Надалi поняттям «убачання» перекладаеться також нiмецьке слово «Einsicht» а словосполукою «процес убачання» – слово «Einsehen» (див.

5

Наскiльки в наш час психологiчним дослiдникам важко прийняти це просте i фундаментальне розумiння, демонструе ворожа полемiка О. Кюльпе з моiм вченням про категорiальне споглядання у творi «Реалiзацiя» І (1912), с. 127, який я щойно отримав. Менi шкода, що мене не зрозумiв такий видатний вчений. Утiм, критична вiдповiдь неможлива з огляду на те, що нерозумiння е таким повним, що вiд сенсу моiх тверджень не залишилося нiчого.

6

Тут нiмецьке поняття «Bewu?tsein» перекладено не як «свiдомiсть», а як «усвiдомлення», оскiльки в цьому разi Гусерлю йдеться не про свiдомiсть загалом, а про окремий акт свiдомостi. Надалi в перекладi дотримана така стратегiя: нiмецьке поняття «Bewu?tsein» перекладаеться як «свiдомiсть», коли йдеться про загальне поняття, що охоплюе всi можливi акти, i украiнським вiдповiдником «усвiдомлення», коли йдеться про окремий акт свiдомостi.

7

У «Логiчних дослiдженнях» я використовував слово «iдеацiя» для позначення вбачання первинноi даностi сутностi та здебiльшого навiть адекватного вбачання. Але, очевидно, потрiбне ширше поняття, яке охоплюе будь-яке усвiдомлення, яке просто i безпосередньо спрямоване на сутнiсть i схоплюе та покладае ii, зокрема i «темне», позаяк уже не споглядальне усвiдомлення.

8

Див. мою статтю в «Logos» I, S. 315.

9

Про iдею чистоi логiки як mathesis universalis див.

10

Щодо цього див. частину ІІІ, роздiл 1, § 72.

11

Див.: «Логiчнi дослiдження», ІІ том, 3 дослiдження, § 11–12.

12

Щодо розрiзнення логiчних категорiй на категорii значення i формально-онтологiчнi категорii див.: «Логiчнi дослiдження», І том, § 67. Категорiям цiле i частина спецiально присвячено 3 дослiдження ІІ тому.