Ідеї чистої феноменології і феноменологічної філософії. Книга перша. Загальний вступ до чистої феноменології

 – Тодi я ще не наважився прийняти проблемний через iсторичнi причини вираз «онтологiя», я позначив це дослiдження (там само, с. 222 першого видання) як частину «апрiорноi теорii предметiв як таких», що А. фон Майнонг скорочено виражае словом «теорiя предмета». Тепер на противагу цьому я вважаю, що через певнi змiни, якi вiдбулися, правильно було би знову надати чинностi старому виразу «онтологiя».

13

Див.: «Логiчнi дослiдження», ІІ том, 6 дослiдження, 2 роздiл, зокрема § 46–47.

14

Детальнiшу розробку дуже важливоi для вчення про форми значень – цiеi засадовоi частини «апрiорноi граматики» – теорii «синтаксичних форм» i «синтаксичних матерiалiв» можна буде знайти в публiкацii моiх чотирирiчних лекцiй про чисту логiку.

15

Див. докладнi аналiзи в «Логiчних дослiдженнях», ІІ, 3 дослiдження, зокрема, в дещо покращеному викладi, в новому виданнi (1913).

16

Щодо характерного поняття скептицизму див.: «Пролегомени до чистоi логiки», «Логiчнi дослiдження» І, § 32.

17

Див.: «Логiчнi дослiдження», І, зокрема роздiли 4 i 5.

18

Див.: «Логiчнi дослiдження» ІІ, 6 дослiдження, § 45 i наступнi, а також вище у § 3.

19

Мiркування, якi наявнi, наприклад, у щойно опублiкованому пiдручнику з психологii Ельзенганса, с. 289 i наступнi, на мою думку, е психологiчними фiкцiями без щонайменшого фундаменту у феноменах.

20

Навiть доброзичлива полемiка щодо «Логiчних дослiджень» i моеi статтi в «Логосi», на жаль, великою мiрою вiдбуваеться на цьому рiвнi (Гусерль мае на увазi статтю «Фiлософiя як строга наука», яка вийшла друком 1911 року в часописi «Логос». – Примiтка перекладача).

21

Див. до цього феноменологiчнi аналiзи у подальших роздiлах цiеi працi.

22

Форономiя – застарiла назва для роздiлу фiзики, у якому вивчаеться рух. У сучаснiй науковiй мовi замiсть нього вживаеться термiн «кiнематика».

23

Словом «притямний» пропоную перекладати нiмецький прикметник «wach», вiд якого походять iменники «Wachheit», «Wachsein», що iх я пропоную перекладати iменником «притямнiсть». По-перше, поширений в украiнськiй мовi iменник «неспання», що мае те саме значення, надае цьому стану похiдний вiд стану спання сенс, а для феноменологiчноi концепцii свiдомостi дуже важлива акцентуацiя первинностi саме стану притямностi.