Мистецтво війни

Тому в попереднiх розрахунках необхiдно врахувати наступнi обставини, як то: У якоi зi сторiн государ мудрiше? У якiй зi сторiн головнокомандувач бiльш здiбний? Який рельеф i клiмат краще пiдходять? У якiй iз сторiн правила i закони виконуються сумлiннiше? У якiй iз сторiн армiя мiцнiше? У якiй iз сторiн краще навченi солдати? Яка сторона бiльше справедливо роздае нагороди i карае? Знаючи цi обставини, вже можна судити хто переможе, а хто програе.

3. Полководець, який вислухае мiй план, i скористаеться моiми розрахунками, повинен перемогти, я залишаюся; полководець, яка не вислухае мiй план, програе, я йду.

Тi, хто вислухав, як розраховувати вигоду, будуть володiти ситуацiею, i зможуть застосовувати ii для досягнення зовнiшнiх цiлей.

Володiти ситуацiею – це означае вмiти використовувати будь-якi обставини, що склалися, собi на користь.

Вiйна – це шлях обману. Коли можеш – вдавай, що не можеш; використовуеш – вдавай, що не використовуеш; коли ти близько, вдавай, що далеко; коли ти далеко вдавай, що близько.

Того, хто жадiбний – спокуси вигодою; того, у кого справи в безладi – захопи; з тим, хто повнiстю пiдготувався, будь на сторожi; вiд сильного ухились; запального виведи з себе; з зарозумiлим поводься так, щоб його гордiсть збiльшилася; того, хто вiдпочивае – стоми; тих, хто дружний – роздiли; тих, хто не готовий – атакуй, нападаючи звiдки не чекають. Такий полководець повинен перемогти, але не можна заздалегiдь передбачити, який iз цих способiв, йому доведеться застосувати.

4. У кого, ще до початку вiйни, в попереднiх розрахунках, бiльше переваг, нiж у супротивника, той i перемагае; у кого, ще до початку вiйни, в попереднiх розрахунках менше переваг, нiж у супротивника, той i програе. Нарахував багато переваг – переможеш, мало – зазнаеш поразки, що вже говорити про тих, хто взагалi нiчого не нарахував? Дивлячись тiльки на такi розрахунки, я вже можу сказати, кому дiстанеться перемога, а кому поразка.

Глава 2.

Ведення вiйни

Сун-цзи сказав:

1. Загальний закон вiйни такий: швидких бойових колiсниць – тисяча, обозних возiв – тисяча, обладункiв – десять тисяч, вiдстань на доставку продовольства – тисячу лi. Крiм того, додаються зовнiшнi i внутрiшнi витрати, як то: зустрiчi послiв, фарби, клей, поставки зброi, i плата за все це – тисяча золотих в день. Тож якщо маеш у своему розпорядженнi такi кошти, то можна пiднiмати десятитисячне вiйсько.

2.