Мистецтво війни

Мистецтво вiйни

Ірина Костанда

Сунь Цзи

«Закони вiйни учителя Суня» (Так буквально перекладаеться всесвiтновiдоме «Мистецтво вiйни») – це стародавнiй (йому понад 2500 рокiв!) китайський трактат, авторство якого приписуеться генералу й стратегу Сунь Цзи, що жив наприкiнцi перiоду Чуньцю або ж на початку перiоду Чжаньго. Не треба думати, що цей текст –лише вiдголосок сивоi давнини, цiкавоi лише iсторикам. Натомiсть його i сьогоднi вивчають, наприклад, в армii США, на фiлософських та полiтологiчних студiях провiдних унiверситетiв свiту.

Сунь Цзи вважав вiйну необхiдним злом. Вiйну бажано вести швидко щоб уникнути економiчних втрат та поступово зростаючого внутрiшнього супротиву (опозицii знатi та невдоволення населення), або ж вести ii на територii супротивника задля використання його, а не власних ресурсiв. Вiн вважав, що стратегiя – це не е планування в сенсi роботи по розробленому списку завдань, але скорiше, що це вимагае швидкоi та адекватноi реакцii на умови, якi змiнюються. Отже, цей трактат – не стiльки про вiйськовi дii, скiльки про органiзацiю мислення i мас людей.

Сун-Цзи

Мистецтво вiйни

Глава 1. Попереднi обчислення

1. Вiйськова справа – це велика справа краiни: для людей – це життя i смерть, для держави – це шлях iснування i загибелi, отже тут не обiйтися без розрахункiв.

2. Коли вивчиш п'ять явищ, проведи розрахунки, i завдяки цьому побачиш, що мае твiй противник, а що маеш ти сам. Перше – це шлях, друге – це клiмат, трете – рельеф, четверте – головнокомандувач, п'яте – закон.

Шлях – це коли намiри государя збiгаються з думками народу, народ живе для государя, i вмирае за государя, та не боiться небезпек.

Клiмат – це змiна ясних i похмурих днiв, свiтла i темряви, зими i лiта, хiд часу.

Рельеф – це далеке i вузьке, небезпечне i легке, широке i вузьке, загибель i порятунок.

Головнокомандувач – це мудрiсть, справедливiсть, гуманнiсть, вiдвага, строгiсть i дисциплiнованiсть.

Закон – це декрети i закони, особовий склад, шляхи управлiння армiею, способи органiзацii постачання.

Не повинно бути головнокомандувача, який не знае цих п'яти явищ; той що iх осягнув – здобувае перемогу, хто не осягнув – поразку.