Лідери, що змінили світ

Виходячи зi староi мудростi iрландських незалежникiв «Труднощi для Англii – шанс для Ірландii», вiн вiдправився до Острiвноi iмперii з тим, щоб запропонувати японцям розгорнути скоординовану терористично-диверсiйну кампанiю в тилу росiйських вiйськ силами польських соцiалiстiв. Японський генеральний штаб вiдкинув план Пiлсудського як фантастичний. Проте iсторiя ця через деякий час стала вiдомою i змусила з огидою вiдвернутися вiд Пiлсудського деяких його прибiчникiв (так само, як не пiшло на користь репутацii Ленiна спiвробiтництво з нiмецьким Генштабом у роки Першоi свiтовоi).

1905 року в Росiйськiй iмперii почалася революцiя. Польща стала одним з районiв найактивнiших революцiйних боiв. Тут Пiлсудський почувався як риба у водi. Вiн створював бойовi органiзацii, закликав до загального повстання. А, проте, координувати своi дii iз росiйськими соцiалiстами – есдеками, есерами, бiльшовиками, меншовиками, вiдмовлявся навiдрiз.

Нова революцiйна Росiя була для Пiлсудського таким самим ворогом, як i Росiя царська.

Саме така його непримиренна позицiя стала чи не головною причиною розколу його партii. За Пiлсудським пiшла тiльки меншiсть, яка утворила ППС-правицю або ж офiцiйно – ППС-фракцiю революцiйну.

Але як би там не було, революцiя зазнала поразки i мета – створення незалежноi Польщi, здаеться, вiдсунулася ще далi.

У когось iншого опустилися б руки.

Але не в Пiлсудського. Вже 1907 року вiн приступае до створення в австрiйськiй Галичинi вiйськово-спортивних органiзацiй «Стшелец» (Стрiлець). До речi, украiнськi «гiмнастично-пожежнi» товариства «Сiч» та «Соколи» виникли в тiй самiй Галичинi саме на противагу (i пiд великим впливом) польським органiзацiям Пiлсудського. І хтозна, чи звалися б Украiнськi сiчовi стрiльцi саме «стрiльцями», якби на назвi «стшелец» не зупинився Пiлсудський.

Починаючи з 1908 року польський соцiалiст налагодив спiвпрацю з австрiйським Генштабом. Австрiйцi сподiвалися, що Пiлсудський напередоднi великоi вiйни з Росiею нейтралiзуе пропаганду народових демократiв з росiйськоi Польщi, якi прагнули «об’еднатися» з Галичиною у складi Росii, а пiсля вибуху вiйни допоможе перетворити запальних польських патрiотiв на гарматне м’ясо, яке покiрно вмиратиме за iнтереси Габсбургiв.