Гендерне тяжіння: виклики та рішення

Така рiзна швидкiсть i е одним iз чинникiв iснуючих манiпуляцiй навколо гендерноi тематики.

Я стикаюся з цим щодня, щогодини. Не лише на побутовому рiвнi, але й у робочому активi.

Та, як вiдомо, крапля камiнь пробивае.

Заперечувати гендерну рiвнiсть i права жiнок так само марно, як забороняти схiд сонця чи дощову хмару. Термiни можна скасувати, але явища залишаться.

Тому я дивлюся на все з оптимiзмом: гендер та гендерна рiвнiсть в Украiнi використовуватимуться не лише як термiни, а як норма суспiльного життя, поваги та врахування взаемних iнтересiв.

Мiй досвiд громадськоi активностi, пов’язаноi з захистом прав жiнок та вiдстоюванням гендерноi рiвностi, нараховуе вже понад чверть столiття. І я вважаю, що варто подiлитися певними роздумами й напрацюваннями з цих питань. Сподiваюся, вони стануть у пригодi тим, хто також ними займаеться чи плануе це робити.

Будучи докторкою юридичних наук (а тема моеi дисертацii – «Органiзацiйно-правовi засади управлiння процесами формування гендерноi полiтики в Украiнi»), професоркою, я маю понад триста наукових праць, у тому числi з гендерноi проблематики.

Але цього разу вирiшила, що спробую уникати «науковостi».

Принаймнi там, де менi це вдасться.

Але при цьому писатиму про серйознi речi.

Моi нариси – особистий погляд на те, як державна гендерна полiтика розробляеться i реалiзуеться, якi мае перспективи i як вписуеться в мiжнародний контекст.

Бо мiй «гендерний» досвiд базуеться не лише на роботi в Украiнi, але й узагальнюе участь у багатьох подiях, якi стали частиною свiтовоi iсторii становлення концепцii гендерноi рiвностi. Наприклад, участь у Четвертiй Всесвiтнiй Конференцii ООН щодо становища жiнок, яка проходила в Пекiнi 1995 року, або багаторiчна робота як експертки Ради Європи.

Для мене рух у бiк гендерноi рiвностi почався на початку 90-х рокiв. Скажу чесно: багато знайомих не розумiли, чому я обрала саме такий напрям своеi роботи та науковоi дiяльностi.

Чи то вiн здавався iм несерйозним, чи просто не розумiли, про що йдеться.

Та водночас була й велика пiдтримка, яку я отримала вiд свого чоловiка, вiд батькiв, наукових керiвникiв, колежанок i колег, а згодом i вiд доньок. Це дуже допомагало.

За роки, що минули вiдтодi, багато що змiнилося. І дiапазон сприйняття (чи несприйняття) того, чим я займаюся, дуже широкий.