Гендерне тяжіння: виклики та рішення

Моi подруги – адвокатеси, правозахисницi, проректорки, доцентки, працiвницi, письменницi, громадськi дiячки, бухгалтерки, керiвницi – перелiк також можна продовжувати. Бо iх багато. Жiнок. Посад. І фемiнiтивiв.

Ну нехай трохи менше, нiж слiв у мовi.

А як ви ставитеся до фемiнiтивiв?

Не дивуюся з того, що вони не всiм подобаються.

Я нерiдко чую вiд жiнок: не називайте мене професоркою, авторкою, тренеркою, експерткою, юристкою! І пояснюють: я – професор, автор, тренер, експерт, юрист.

Вони так звикли. І часто посилаються на те, що це усталена форма в мовi, в правописi, яку не можна змiнювати.

А дехто ще й жартуе: мовляв, це ж просто анекдот – директорка! А якщо вона – посол, то яким буде фемiнiтив? «Послиця», «Посолка» чи «Посличка»?

Почуття гумору – не найгiрша штука. А вона – Амбасадорка!

Але! Почнемо з мови та можливостей ii змiн.

Мова – явище соцiальне. І як будь-яке соцiальне явище перебувае в постiйному розвитку, оновленнi, модернiзацii.

Те, що вчора видавалося незмiнним каноном, сьогоднi з легкiстю набувае нових форм. Украiнська мова мае серйознi внутрiшнi ресурси для формування фемiнiтивiв, i сучасний Украiнський правопис розглядае як суфiксальнi можливостi для словоутворення фемiнiтивiв, так i використання словосполучень.

От не було ж колись лiтакiв, гвинтокрилiв, космiчних кораблiв, пiдводних човнiв, автомобiлiв, двигунiв, лiнз та iнших досягнень технiчноi сфери.

Не знали про атоми, молекули, нейрони, протони.

Вiдколи все це з’явилося, виникла й потреба вигадати для них назви, новi слова. Збагатити мову.

Колись нетрадицiйними для жiнок були багато професiй та посад.

Снайперка. Водолазка. Водiйка. Слюсарка. Та що перераховувати: навiть слово «продавчиня» колись звучало дивно!

Наприкiнцi 2017 року Мiнiстерство охорони здоров’я Украiни скасувало атавiстичний наказ 1993 року, який забороняв понад 450 професiй для жiнок. Тепер вони почнуть iх опановувати.

Вже почали!

І всiм таким новелам потрiбно дати адекватнi назви.

Водночас фемiнiтиви лише входять до суспiльного та державницького дискурсу i не знайшли поки що свого нормативно-правового закрiплення – в офiцiйних документах усi посади визначаються виключно в чоловiчому родi, i тому не можна ототожнювати iх застосування (незастосування) iз пiдтримкою (чи навпаки запереченням) принципiв прав жiнок та гендерноi рiвностi.