Депресія

Отриманi результати все ж не повiдомляють про те, чи коштуе лiкування депресii бiльше або менше, нiж лiкування iнших психiчних чи навiть фiзичних захворювань. Саме тому неможливо оцiнити, чи е цi витрати надмiрними для органiв адмiнiстрацii, чи нi, та чи слiд надавати iм прiоритет перед iншими захворюваннями через великi витрати.

Все вищесказане показуе, що депресiя не е незначною проблемою як через ii наслiдки для пацiента, так i для його здоров’я, а також з економiчноi точки зору.

Але для встановлення дiагнозу та подальшого лiкування в першу чергу слiд вiдрiзнити цей стан вiд iнших явищ, яким теж притаманне почуття смутку, але якi не переростають у клiнiчну депресiю.

РОЗДІЛ 2. СКОРБОТА

Скорботою називають почуття смутку i погiршення настрою, що виникае як реакцiя на втрату близькоi людини. Це вважаеться “нормальною” фазою у людей, якi мали емоцiйний зв’язок iз померлим.

Одна з найбiльших дискусiй серед спецiалiстiв у галузi психiчного здоров’я, коли вони стикаються з реформою довiдкового посiбника з дiагностики та лiкування (D.

Цей довiдковий посiбник перiодично переглядаеться експертами, куди вони включають новi психопатологii та виключають iншi.

В останнiй, п’ятiй версii було внесено декiлька невеликих, але дуже суперечливих змiн. Одним з найважливiших питань було наступне: чи слiд розглядати скорботу як окремий стан чи як частину депресii?

Скорбота — це етап, який проходить людина пiсля втрати близького.

Скорбота мае не лише важливий особистий аспект, а й соцiальний, коли людина отримуе пiдтримку та спiвчуття родини i друзiв.

Коли людина переживае скорботу, вона вiдчувае пригнiченiсть та сум, втрачае бажання щось робити, втрачае навiть вiдчуття того, що вона робить... щось логiчне i нормальне в суспiльствi.

Проблема полягае в тому, що усi цi вiдчуття е також симптомами депресii або, як ii називають у психопатологii, великого депресивного розладу.

Деякi експерти зазначають, що якщо вони мають однаковi симптоми, це тому, що це та сама проблема зi здоров’ям. Іншi навпаки роздiляють цi два стани, оскiльки iснуе “причина, яка це виправдовуе”.

Ще одна тема дискусii з приводу скорботи полягае у тому, як довго вона мае тривати. В деяких культурах встановлено, що траур мае тривати один рiк, в iнших суспiльствах — це лише сiм днiв.