Філософія грошей

Адже оскiльки немае жодного спiльного мiрила для них обох, як i для якiсно однорiдних речей, то мiж ними взагалi не iснуе жодного безпосереднього «бiльше» або «менше». Жодна величина товарiв сама вiд себе не мае певного вiдношення до певноi грошовоi величини, бо принципово всi цiлi грошей були б досяжнi з довiльно зменшеною грошовою величиною. Наскiльки це може вiдбуватися в дiйсностi без перешкод для обiгу, показуе такий повiдомлений факт: кiлька столiть тому в Росii були такi дрiбнi срiбнi монети, що iх узагалi вже не можна було взяти руками зi столу, а iх висипали з гаманця на стiл i вiддiляли суму, що потрiбно було сплатити, пiсля чого обидвi сторони злизувати язиком своi частини i випльовували iх назад у гаманець.

Можна було б сказати: хоч би яким був абсолютний обсяг грошового запасу, вiн завжди залишаеться – допоки виконуе службу грошей – однаково «грiшми»; видозмiнюеться лише величина, яку цi знаки або екземпляри репрезентують в iншому вiдношеннi, себто розглядаючи як якийсь матерiал, але iхня величина як грошей внаслiдок цього не мае змiнюватися. Тому те пряме порiвняння всiх товарiв i всiх грошей узагалi не дае жодного висновку. Непропорцiйнiсть мiж сукупнiстю грошей i сукупнiстю товарiв, у виглядi знаменника тих дробiв, що виражають вартiсть, тримаеться, радше, на тому фактi, що грошовий запас як цiле перебувае в набагато швидшому оборотi, нiж товарна вартiсть [Warenwert] як цiле. Справдi, нiхто не дозволить – наскiльки вiн може уникнути цього – спокiйно лежати досить iстотнiй сумi грошей, а цього, справдi, майже завжди можна уникнути; але жодному торговцевi не вiдвернутися вiд того, що значнi частини його запасу довго лежатимуть без дiла, поки вони не розпродадуться. Ця вiдмiннiсть темпiв обороту стае набагато бiльшою, якщо врахувати тi об’екти, якi пропонуються не для продажу, але попри те продажнi принагiдно й для спокусливоi пропозицii. Отже, якщо в основу покладати дiйсно сплаченi цiни за одиничнi товари i запитувати про грошову величину, що пiсля цього була б потрiбна для закупiвлi всього запасу, то, певна рiч, зрозумiло, що вона незмiрно перевищуе фактичний грошовий запас. На пiдставi цiеi точки зору потрiбно сказати, що iснуе набагато менше грошей, нiж товарiв, i що дрiб мiж товаром i його цiною зовсiм не дорiвнюе дробовi мiж всiма товарами i всiма грiшми, а – як легко випливае з попереднього – значно менший за останнього. А проте нашу засадничну пропорцiю можна врятувати двома шляхами.