Філософія грошей

Справдi, по-перше, сукупну товарну величину [Gesamtwarenquantum], яка входить у неi, можна розглядати як таку, що перебувае в актуальному русi продажу. Висловлюючись по-аристотелiвськi, непроданий товар е товаром лише «за можливiстю», вiн перетворюеться на товар «за дiйснiстю» тiльки у момент, коли вiн продаеться. Так само, як грошi е дiйсно грiшми тiльки-но в ту мить, коли вони купують, тобто виконують функцiю грошей, так i вiдповiдно товар [е дiйсно товаром] тiльки тодi, коли вiн продаеться; перед тим вiн був об’ектом для продажу лише в силу i в рамках якоiсь iдеальноi антиципацii.

З цiеi позицii цiлком самозрозумiлим, навiть тотожним видаеться положення, що iснуе лише стiльки грошей, скiльки iснуе об’ектiв для продажу – причому, звiсно, в грошi включенi також усi грошовi субститути, що уможливленi кредитом або безготiвковим платiжним обiгом [Giroverkehr]. Щоправда, товари, якi в дану мить перебувають у спокоi, в жодному разi не е господарсько недiевими, i господарське життя безмежно змiнилося б, якби товарний запас раптом почав рухатися будь-якого моменту настiльки вповнi, як це робить грошовий запас. Утiм при докладнiшому розглядi товарний запас, що перебувае в спокоi, як на мене, тiльки в трьох аспектах впливае на дiйснi купiвлi за грошi: на темп грошового обiгу, на залучення [Beschaffung] грошових матерiалiв або грошових еквiвалентiв, на спiввiдношення грошових видаткiв iз резервами. Але цi моменти вже справили свою дiю на дiйснi обороти, пiд iхнiм впливом утворилося емпiричне спiввiдношення мiж товаром i цiною, i вони, отже, зовсiм не перешкоджають розумiнню сукупноi величини товарiв у вищевказанiй фундаментальнiй пропорцii як такого, що складаеться iз купiвель, якi дiйсно вiдбуваються в будь-який момент. По-друге, це можна визнати також як наслiдок того факту, що та ж сама грошова величина – оскiльки вона не споживаеться на кшталт товарiв – виступае посередником у необмеженому числi оборотiв i внаслiдок стрiмкостi своеi циркуляцii зрiвноважуе незначний характер своеi сукупноi суми порiвняно з сукупною сумою товарiв, яка iснуе в будь-який iзольований момент. У деяких кульмiнацiйних пунктах грошовоi системи [Geldwesen] цiлком безпосередньо унаочнюеться те, яку дедалi незначну роль вiдiграе грошова субстанцiя в опосередкованих нею зрiвнюваннях вартостi: у 1890 роцi французький банк переказав на контокорентний рахунок 135-кратне вiд фактично сплачених на нього грошей (54 мiльярди на 400 мiльйонiв франкiв), а Нiмецький Райхсбанк навiть 190-кратне.