Філософія грошей

Рудимент тiеi наiвноi оцiнки рiвностi рiвних величин мiститься в тому явищi, про яке сповiщав Мунго Парк[19 - Мунго Парк [Mungo Park] (1771–1806) – шотландський дослiдник Центральноi i Захiдноi Африки. – Прим. перекл.] у XVIII ст. щодо деяких захiдно-африканських племен. Там в обiгу були залiзнi грошi у формi прута [Stangenform] i вони слугували для позначення величин товарiв, так що певну мiру тютюну або рому називали прутом тютюну, прутом рому. Тут потреба розглядати вартiсну рiвнiсть як кiлькiсну – вочевидь, потужна, чуттево вражаюча пiдпора примiтивного утворення вартостi – заховуеться в мовний вислiв.

Деякi iншi явища при дуже вiдмiнному виглядi все ж належать до того самого принципового вiдчуття. З мiста Ольвiя на Днiпрi, однiеi з мiлетських колонiй, до нас дiйшли стародавнi бронзовi монети, що мають форму риб, iз написами, якi ймовiрно означають тунця i вершу. Вiдтак припускають, що той рибальський народ первiсно використовував тунця як одиницю обмiну i – мабуть, в силу вiдносин iз сусiдськими племенами, що перебували на нижчому щаблi розвитку – при запровадженнi монет вважав за необхiдне зобразити вартiсть одного тунця на монетi, яка однаковiстю своеi форми безпосередньо унаочнювала цю рiвновартiснiсть i замiннiсть; тим часом в iнших мiсцях, менш переконливо i все ж не вiдмовляючись вiд зовнiшньоi вiдповiдностi, на монетi карбували лиш образ предмета (вiл, риба, сокира), який [предмет] утворював основну одиницю в добу обмiну i вартiсть якого саме i представляла монета. Таке саме основне вiдчуття пануе в приписi Зенд-Авести[20 - Тобто коментована частина «Авести» – релiгiйноi лiтературноi пам’ятки Стародавнього Ірану, що е водночас священною книжкою зороастризму. – Прим. перекл.], мовляв, лiкар у виглядi гонорару за зцiлення домовласника повинен вимагати вартiсть одного поганого вола, за зцiлення сiльського голови – вартiсть вола середньоi добротностi, за зцiлення мiського пана – вартiсть вола високоякiсного, а за зцiлення намiсника провiнцii – вартiсть четвiрки [волiв]; натомiсть за зцiлення дружини домовласника йому належить вартiсть ослицi, за зцiлення дружини сiльського голови – корова, за зцiлення дружини мiського пана – кобила, а за зцiлення дружини намiсника – верблюдиця. Однаковiсть статей в об’ектi послуг i в оплатi послуг тут також засвiдчуе схильнiсть засновувати рiвноцiннiсть вартостi й еквiвалента на безпосередньо зовнiшнiй однаковостi.