Філософія грошей

Навiть в особливих нюансах мистецького iстина е, отже, вiдносним поняттям, вона реалiзуеться як спiввiдношення мiж собою елементiв мистецького твору, а не як жорстка однаковiсть мiж будь-яким iз них i зовнiшнiм йому об’ектом, що утворюе його абсолютну норму. Тож якщо пiзнання взагалi повинно означати: пiзнавати предмет в його «едностi», то це значить, як було сказано з iншого боку, пiзнавати його в його «необхiдностi». Обидва [формулювання] тiсно взаемопов’язанi.

Необхiднiсть – це певне вiдношення, завдяки якому взаемна чужiсть двох елементiв перетворюеться на еднiсть, адже формула необхiдностi така: якщо е А, то е В; це необхiдне вiдношення означае, що А i В суть елементи певноi едностi буття або подii – причому «необхiдне вiдношення» означае вповнi едине, лише через мову розкладене i знову складене вiдношення. Вищезгадана еднiсть мистецького твору, вочевидь, точно така сама, як ця необхiднiсть; бо ж вона виникае внаслiдок того, що рiзнi елементи мистецького твору взаемно зумовлюють себе, один необхiдно мае мiсце, якщо даний iнший, i так обопiльно. І не тiльки серед пов’язаних у такий спосiб речей необхiднiсть постае явищем вiдношення, а й сама по собi та за своiм чистим поняттям. Справдi-бо, з обох найзагальнiших категорiй, з яких ми будуемо пiзнавальну картину свiту: iз буття i законiв, жодна окремо не мiстить необхiдностi. Те, що взагалi iснуе дiйснiсть, не стае необхiдним через жоден закон, жодному логiчному законовi чи законовi природи не суперечило б те, якби взагалi не було жодного iснування. І настiльки ж мало «необхiдно» те, що iснують закони природи; радше вони е самими лише фактами, як-от буття, i тiльки якщо вони iснують, пiдвладнi iм подii «необхiднi»; не може бути жодного закону природи, що мусять бути закони природи. Те, що ми називаемо необхiднiстю, мае мiсце лише мiж буттям i законами, воно становить форму iх спiввiдношення. Обидва вони суть самi лише принципово незалежнi одна вiд одноi дiйсностi: адже буття мислиме, не пiдпорядковуючись законам, i комплекс законiв був би значущим навiть у тому разi, якби не було жодного пiдвладного йому буття.